А самі приміщення і територію заводу продали за майже 34 мільйони гривень при стартовій ціні близько 9 мільйонів.
Підприємство заснували у 1970-х роках як Закарпатський машинобудівний завод, а згодом він став вертолітним виробничим об’єднанням. Раніше він був за сімома замками секретності, про нього мовчало радіо, телебачення та преса.
Подейкують, що до 90-х років на деяких картах спеціально не позначали Дубове через секретність заводу.
На підприємстві працювало близько 5-ти тисяч людей, як місцевих, так і випускників провідних радянських вишів, яких направляли сюди після навчання.
Продукцію виготовляли різну – від багатьох комплектуючих малих деталей до окремих частин пасажирських авіалайнерів, складові до літаків сімейства ТУ, крісла на літаки АН-24, ИЛ-76, ТУ-154 і для найбільшого в світі літака “МРІЯ”, крила на авіамашини, монтували спортивний гелікоптер МІ-34.
До речі, колишні працівники заводу пригадують, що МІ-34 був єдиним у Союзі легким гелікоптером, що проектувався як спортивний. Першу його частину виготовили у 1984-ому і ним займалися надалі до самого розпаду Союзу.
Прикро, але з розповідей місцевих, після проголошення Незалежносты тутешні вироби порізали і продали, причому не як прилади, а як металобрухт.