Проблема мобілізації в Україні пов’язана не лише з кількістю людей, готових долучатися до війська. Значною мірою вона виникла через спроби вести сучасну технологічну війну за допомогою старих стратегій і підходів. Про це йдеться у новій статті ексголовкома Валерія Залужного.
“Саме бажання деокупувати території і втримати їх радянськими методами та стратегіями, тільки вже з новою зброєю, загнало мобілізацію в глухий кут”, – пояснює він.
“Мобілізація давала лише один шанс, скористатися яким ставало все менше бажаючих”, – додає Залужний.
При цьому Україна не здатна вести війну за принципом, коли людей масово перетворюють на ресурс для протистояння значно більшій військовій машині.
“Бо війну машин з величезною радянською країною, де людей фактично перетворюють на машини й кидають воювати проти справжніх машин, ми не в змозі перенести”, – пише Залужний.
На його думку, вихід полягає не просто у збільшенні кількості мобілізованих, а у зміні самої логіки мобілізації. Спочатку необхідно визначити нові форми і способи застосування сучасної зброї, а вже після цього проводити організаційні зміни у структурі Збройних сил.
“Необхідно, визнаючи технології як нову зброю, згадувати закономірності розвитку військового мистецтва і неодмінно за цим формувати нові форми і способи їх застосування. І лише після цього проводити організаційні зміни в структурі Збройних Сил, які цю нову зброю застосовують. Саме у цьому місці знаходиться мобілізація як частина нової стратегії, що базується на новій зброї і саме нових, а не радянських, формах і методах застосування”, – наголошує ексголовком.
На думку Залужного, лише такий підхід дозволить не просто удосконалити мобілізацію, а й створити системний тиск і перевагу над противником. Водночас він визнає, що для проведення таких змін потрібен час.
