Депутат Ужгородської міської ради та військовослужбовець ЗСУ Олександр Волосянський прокоментував можливість дострокового припинення повноважень міського голови Ужгорода Богдана Андріїва після новини про відкликання мера Умані.
За словами Волосянського, теоретично для початку процедури в Ужгороді потрібно було б зібрати кількість підписів, співмірну з результатом, який Богдан Андріїв отримав на виборах міського голови у 2020 році.
У другому турі за Андріїва проголосували 12 869 виборців — 51,1% тих, хто взяв участь у голосуванні. Явка тоді становила близько 28%.
«Впевнений, що стільки підписів за відставку мера ми з однодумцями зібрали б за кілька днів», — заявив Олександр Волосянський.
Однак Волосянський звернув увагу на принципову відмінність між ситуаціями в Умані та Ужгороді.
За його словами, в Умані після збору підписів ініціативна група звернулася до політичної партії, яка висувала міського голову, після чого партія ухвалила рішення про його відкликання.
Богдан Андріїв на виборах мера Ужгорода у 2020 році балотувався шляхом самовисування. Саме тому, стверджує Волосянський, партії, яка могла б розглядати питання його відкликання за народною ініціативою, немає.
«Багато ужгородців сприйняли цю новину з надією, що цей приклад дає шанс і для Ужгорода позбутися нашого мера. На жаль, ні. Богдан Андріїв завбачливо пішов на вибори самовисуванцем, тож немає партії, яка в результаті збору підписів відкликала б його з посади», — написав депутат.
При цьому Волосянський наголошує: навіть якби міський голова був висунутий партією, сам факт збору необхідної кількості підписів ще не гарантував би його відкликання.
«Це право партії, але не обов’язок», — зазначив він.
Варіант із голосуванням депутатів є малореальним
Ще одним механізмом дострокового припинення повноважень міського голови може бути рішення міської ради, однак для цього необхідна підтримка не менш як двох третин депутатського корпусу.
На думку Волосянського, у нинішньому складі Ужгородської міської ради такий сценарій практично нереальний.
Депутат різко критикує колег за голосування щодо земельних та майнових питань і стверджує, що не бачить серед більшості депутатів готовності виступити проти чинного мера.
«Імпічмент голосами 2/3 депутатів також виглядає нереальним, враховуючи, що практично всі депутати вже шість років дружньо голосують за земельно-майнові дерибани і їх усе влаштовує», — заявив Волосянський.
Ці слова є політичною оцінкою депутата.
12 869 голосів вирішили вибори мера у 2020 році
Окремо Волосянський повернувся до результатів місцевих виборів 2020 року. За його словами, ключову роль у перемозі Богдана Андріїва відіграла низька явка у другому турі.
«72% виборців у день голосування другого туру залишилися вдома, на вибори прийшло всього 28% ужгородців. З них 51,1% проголосували за діючого мера. Так з 12 869 голосами Андріїв переміг», — зазначив депутат.
Волосянський переконаний, що за значно вищої явки такого результату чинному меру могло б не вистачити для перемоги.
Він називає ситуацію прикладом прямого зв’язку між участю громадян у виборах та подальшою політикою місцевої влади.
«Це постійне нагадування про причинно-наслідковий зв’язок між тим, як ми голосуємо, і тим, як ми живемо», — написав Волосянський.
За його словами, за нинішніх обставин реальним інструментом впливу громади залишається безпосередня участь мешканців у роботі органів місцевого самоврядування.
Йдеться про відвідування сесій міської ради, засідань виконавчого комітету та депутатських комісій, публічне висловлення позиції громади й контроль за рішеннями влади.
«Єдине, що залишається ужгородцям, — це безпосередня участь у роботі міської ради. Приходити на сесії, виконкоми, комісії й особисто демонструвати їм свою позицію та відстоювати її. Ніщо не вічне — і нинішній мер з депутатами також», — підсумував Олександр Волосянський.