Колишній закарпатський політик та український чиновник, котрий нині служить у ЗСУ на південному напрямку, розповів про ситуацію на підступах до Херсону і пояснив, чому взяття цього обласного центру не буде “легкою прогулянкою”.
“Я не був жодного разу в Херсоні. Але я дивлюсь на нього з неба щоденно уже тривалий проміжок часу. Щоразу все ближче і ближче, пересуваючись нехай інколи і дрібними і надто тяжкими кроками, але вже на відстані витянутої руки. Херсон стає мені дуже знайомим, нехай і не рідним. Бажаним він є, очевидно, для абсолютної більшості мешканців України. Легкої здачі окупантом Херсону не буде. То є моя суб‘єктивна думка. Надто довго ворог окопувався, мінував та заливав усе бетонними фортифікаціями. Та й кількість цивільного населення у місті враховуватимемо. Ще й жовтень далеко не перший місяць осені. На шляху ЗСУ до Херсону є ще мінімум півтора-два десятки місць/нп суттєвого скопичення сил противника, а кількість особового складу, техніки та боєзапасів на правому березі Дніпра залишається дуже не малою з пятизначним вираженням. Працювати є ще над чим. Сьогоднішні події з взятим під контроль ЗСУ Давидів Бродом- особливо важливий наступальний акцент, що проекує прямий, хоч і не легкий шлях на Берислав-містечко, розташоване на березі Дніпра (Каховське водосховище). Впевнена реалізація цього задуму (Давидів Брід- Берислав) розріже навпіл ворожий стан на правобережній Україні. Ситуативний «анклав», що залишиться навколо окупованого наразі Херсону, матиме чітко обмежену і головне- осяжну високоточною і дальнебійною артою пляму землі, що дозволить тиснути на ворога з трьох сторін, вдавлюючи його у студені води Дніпра. А там вже й лівобережна південна Україна. З Херсону добре видно Крим. Наш Крим…”
А ось, що Мадяр каже про небезпеку іранських дронів:
Відео – тут
“Мушу прокоментувати відомі мені характеристики іранців (я про тих шахідів у коментарі говорив значно більше, але вмістилося у матеріалі коротенькою версією, на що я не впливаю, ясне діло, формат є формат). Встановлений на шахіді-136 моторний агрегат спиляний з німецького двигуна Limbach L550e потужністю 50 к.с (я бачив цей двигун на власні очі на збитому дроні) і продається на Алі. В базовій комплектації шахіда встановлений паливний бак на 200 км льоту. Більше для атак по Одесі чи Миколаєву не потрібно. Відстань до Одеси ПО ПОВІТРЮ з окупованих територій, наприклад з Херсону, становить 140-150км. До Білої Церкви з південного напрямку (від того самого Херсону) ПО ПОВІТРЮ становить 380 км. А є точки, близькі до поточної лінії фронту, де відстань менше 350-ти кілометрів. Очевидно для виконання спецзавдань пси ДООСНАЩУЮТЬ ЗАПАС ПАЛИВА. Тут усіх можливостей шахіда окрім виробника ніхто не знає наразі. Але тисячу кілометрів той мопед пролетіти не здатен. Тим більше заявлені виробником 2500км. Безумовно, є там варіанти потужних БПЛА, типу того Моджахер-6 вартістю декілька млн долл, що у Одесі з води витягнули. Але і використовувати їх , як камікадзе безглуздо. Але ми говоримо проШахід 136 (герань) , що наразі масово атакують об’єкти та міста України. Теперь рахуйте самі. Заявлена швидкість шахіда 120 км/годину. На прольот 1000 км потрібно 8 годин? Летять ройом по 2 і більше, сьогодні чи 6 чи 12 на БЦ діставалося. Гарчать так, що їх чути неймовірно. Вірогідність дальних дольотів – мінімальна. Треба бути пильними і готовими. І не забувати, що від Білорусії до Києва повітрям відстань менша, ніж від Херсону до БЦ. З повагою, МАДЯР.
