Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Закарпатській області Андрій Крючков заявив про масові порушення у Берегівському РТЦК та СП: незаконне утримання військовозобов’язаних, скасування відстрочок, внесення неправдивої інформації до державної системи та фіктивні документи. Матеріали після перевірки направили до прокуратури. Однак майже одразу після цього під ударом опинився вже сам Крючков — у публічному просторі з’явилися серйозні звинувачення на його адресу. Ми вирішили розібратися, що відбувається і чому атака на представника Омбудсмана почалася саме зараз.
Що виявили в Берегівському ТЦК?
Резонанс розпочався після моніторингового візиту представника Уповноваженого ВРУ з прав людини у Закарпатській області Андрія Крючкова до Берегівського районного ТЦК та СП.
За словами Крючкова, перевірка проводилася за дорученням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця і виявила порушення, які важко назвати просто окремими недоліками в роботі.
Представник Омбудсмана заявив, що сотні військовозобов’язаних із різних регіонів України могли фактично опинитися заблокованими у ТЦК навіть за наявності чинних відстрочок.
За оприлюдненою ним інформацією, громадянам із дійсними документами нібито не дозволяли залишати територію центру комплектування. Ще серйозніші претензії стосуються відстрочок.
Крючков стверджує, що їх скасовували, зокрема, без засідань відповідних комісій та оформлення протоколів, а керівник РТЦК та СП вносив до державної інформаційної системи завідомо неправдиву інформацію.
Також представник Омбудсмана повідомив про рапорти, які, за його твердженням, використовували як формальну підставу для позбавлення громадян їхніх прав.
Претензії виникли й до побутових умов на збірному пункті: Крючков повідомив про незадовільний санітарний стан вбиралень, нестачу питної води, білизни, ковдр і засобів гігієни.
Особливо показовою є наведена ним статистика. За словами представника Омбудсмана, лише протягом липня він домігся звільнення 11 осіб, яких, за його оцінкою, протиправно утримували в Берегівському РТЦК та СП. Безпосередньо під час моніторингового візиту були звільнені ще двоє громадян.
Крючков вважає, що виявлені обставини можуть містити ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтями 146, 362, 366 та 426-1 Кримінального кодексу України.
Матеріали за результатами перевірки направлено до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону для вирішення питання щодо внесення відомостей до ЄРДР та проведення розслідування.
Закарпатський ТЦК відреагував
Після розголосу Закарпатський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки оприлюднив офіційну позицію.
В обласному ТЦК повідомили, що результати моніторингового візиту Андрія Крючкова до Берегівського РТЦК та СП «ретельно опрацьовуються», а всі виявлені факти та зауваження мають бути перевірені.
За результатами перевірки, як зазначили в ОТЦК, будуть ухвалені відповідні управлінські рішення.
Керівництво обласного центру також заявило, що не толерує порушень прав громадян, неналежного виконання службових обов’язків або дій, здатних завдати шкоди довірі до системи ТЦК та СП.
Окремо військові відреагували на претензії щодо побутових умов. У ТЦК зазначили, що відповідні рекомендації прийнято до опрацювання, та опублікували власні фотографії збірного пункту, які, на думку центру комплектування, дозволяють об’єктивніше оцінити ситуацію.
Також речниця Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Юлія Шевченко повідомила, що окремі справи, озвучені представником омбутсмена щодо Берегівського РТЦК, вони розслідують з червня 2026 року.
Але історія несподівано отримала зовсім інше продовження.

Почали викривати викривача
Практично одночасно з резонансом навколо Берегівського РТЦК у публічному просторі почали з’являтися матеріали вже про самого представника Омбудсмана.
Журналіст Павло Федака опублікував допис із промовистим запитанням: «Принциповість закарпатського омбудсмена: звідки й чому саме зараз?»
Автор звернув увагу на те, що останніми місяцями Андрій Крючков активно займається випадками можливого порушення прав військовозобов’язаних, тоді як раніше, на думку Федаки, такої публічної активності не демонстрував.
Федака також опублікував фотографію Крючкова разом із керівником Закарпатського ОТЦК та СП Андрієм Савчуком, використавши її як один з аргументів для запитань щодо попередніх відносин між посадовцями.
Ми вирішили перевірити обставини появи цього фото безпосередньо в Андрія Крючкова.
За його словами, світлина була зроблена приблизно три роки тому під час представлення щорічної доповіді Омбудсмана, куди запросили Андрія Савчука, який на той момент був новопризначеним керівником Закарпатського ТЦК.
Тобто сама фотографія є реальною, однак контекст її появи, за поясненням Крючкова, — офіційний захід, а не приватна зустріч.
Пролунали й набагато серйозніші звинувачення
Але на цьому історія не закінчилася.
Журналіст Іван Спринський, відомий своїми скандальними публікаціями щодо діяльності системи ТЦК та який перебуває за кордоном, висунув уже значно серйозніше звинувачення.
Він заявив, що Крючков нібито отримував 10–15 тисяч доларів за звільнення військовозобов’язаних із центрів комплектування.
Наголосимо: наразі це публічне звинувачення конкретної особи, а не встановлений правоохоронними органами факт.
Однак масштаб звинувачення достатньо серйозний, щоб воно також потребувало перевірки.
Принаймні, спецслужби та правоохоронні органи, які систематично знаходять великі суми грошей навіть у працівників ТЦК, звільнених ще кілька років тому, мають усі можливості встановити, чи є під цими звинуваченнями певні докази.
