З 1 липня в Ужгороді частина ветеранів, ВПО та інвалідів втратять право на безкоштовний проїзд

В Ужгороді депутати та члени виконкому міської ради ухвалили рішення, яке з 1 липня може перетворити ветеранів, пенсіонерів, внутрішньо переміщених осіб і не тільки на «своїх» та “чужих” у міському транспорті. Всі пільговики, яким держава гарантує пільги, але які не мають ужгородської прописки, втратять право на безкоштовний проїзд. Навіть ті, хто втратив кінцівки, захищаючи країну. А все тому, що відтепер «муніципальна картка ужгородця», яка потрібна для безоплатного проїзду, видаватиметься лише тим, хто має місце реєстрації саме в Ужгороді. Ми вирішили дізнатися, як таку ініціативу місцевої влади сприймають самі пільговики — внутрішньо переміщені особи, ветерани російсько-української війни, а також що про це кажуть юристи.

Це — маразм: ВПО Ужгорода про нововведення

Отже, з 1 липня в Ужгороді пільговики, які не будуть мати електронний квиток, втрачають право на пільговий проїзд у міському транспорті. Це стосується всіх пільговиків, які не зареєстровані у місті, в тому числі всі учасники бойових дій, члени сімей загиблих, ветерани війни, особи з інвалідністю, пенсіонери та інші. Все тому, що рішенням виконкому Ужгородської міської ради заплановано видавати електронний квиток («Муніципальна картка ужгородця») виключно за умови реєстрації місця проживання в Ужгороді.

Як таку новацію міської ради сприйняли внутрішньопереселені українці, ми поспілкувалися з Ганною, яка переїхала в Ужгород з Харкова й намагалася підняти це питання у міській раді.

— На координаційній раді представників ВПО в Ужгородській міській раді я намагалася підіймати це питання, — розповідає Ганна. — Тим паче, що ВПО лише офіційно в Ужгороді близько 28 тисяч осіб. Незареєстрованих може бути не менше… Я ледве з третього разу потрапила на ту раду. Очевидно, людей, які задають незручні запитання, там не раді бачити… На жаль, тему заговорили і ніяких зрушень не сталося. Зараз є проблема з отриманням навіть статусу ВПО для осіб з Києва та Дніпра, хоча ці міста систематично обстрілює ворог. Відповідно на отримання картки люди, які там прописані, а живуть в Ужгороді, претендувати не зможуть
Ганна після переїзду на Закарпаття створила групу у Телеграм, яка об’єднує близько 4 000 внутрішньо переселених осіб, які живуть в Ужгороді. Деякі учасники чату кажуть, що змогли отримати таку картку поки не діє обмеження, викликане суперечливим рішенням виконкому. Інші з сумом сприйняли цю новину.

«Не можу звикнути, що треба платити й за дитину, а тут ще й це… Хіба в Україні не існує закону, згідно з яким пенсіонери за віком мають право на безкоштовний проїзд?..», — реагують на новину внутрішньо переселені українці Ужгорода…

Що кажуть у міській раді?

У пресслужбі Ужгородської міської ради підтвердили, що є таке нововведення. Воно мало запрацювати з квітня, однак, депутати перенесли його старт на 1 липня.

У міськраді пільгові транспортні картки «Муніципальна картка ужгородця» видають з 19 вересня 2024 року. За цей час їх отримали 10 572 члени територіальної громади Ужгорода, в тому числі ВПО. Отримати картку можна у Центрі надання адміністративних послуг за попереднім записом в онлайн-черзі. Для отримання картки подаються такі оригінали документів: заява на отримання транспортної картки та згоду на обробку персональних даних; оригінал паспорта громадянина України/ID картка та витяг з реєстру територіальних громад, що засвідчує адресу його місця реєстрації у м. Ужгород; оригінал реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП); документ, який підтверджує статус особи, як пільговика, який має право на отримання транспортної картки (довідка МСЕК, посвідчення особи з інвалідністю, учасника бойових дій, ЧАЕС, дитини з багатодітної сім’ї та інші документи, які можуть підтвердити право заявника на пільговий проїзд); довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи для внутрішньо переміщених осіб…

Сьогодні «не місцевий», завтра — «не той українець»: ветерани російсько-української війни про загрози транспортного рішення

Цікавимося, як до такої новації міського голови й депутатів ставляться військові, які не мають місцевої прописки, але мають інвалідність внаслідок важких поранень.

З Юрієм Бідюком та Віктором Радниченком зустрічаємося в Ужгороді біля спорткомплексу «Юність», куди вони з побратимами час від часу приїжджають на тренування.

Юрій родом із Запорізької області, служив у Закарпатській 128-й гірськоштурмовій бригаді. Брав участь у боях на запорізькому напрямку, де під час мінометного обстрілу зазнав поранень і втратив ногу.

— Мені доводиться їздити принаймні кілька разів на тиждень Ужгородом, — розповідає Юрій Бідюк. — Тому новина про те, що я з 1 числа для проїзду у транспорті буду змушений мати картку ужгородця, мене приголомшила. Я й не зможу її отримати, бо я ВПО і не маю прописки. А таким картку не дадуть, якщо читати те рішення, яке прийняли місцеві депутати. Втративши ногу, я потребую пересування громадським транспортом, і, гадаю, не лише я один: таких у місті, гадаю, чимало. Місцеві депутати мають переглянути це рішення…

Віктор народився у Луганській області. Там же воював, брав участь і у боях на Донеччині. Ногу втратив внаслідок поранення у місті Кремінна.

— Щоб не втрачати фізичну форму, кілька разів на тиждень користуюся громадським транспортом під час відвідин спортзалу. Рішенням запровадити проїзд лише по картці ужгородця, нас, фактично, позбавляють прав на пільги, гарантовані нам державою у будь-якій точці України, — каже Віктор Радниченко. — Ми не відмовлялися йти захищати батьківщину, тому, вважаю, що нам теж не мають право відмовляти у тому, що належить нам за законом. Вважаю, що у державі, як дбає про ветеранів, рішення місцевих органів мали б бути спрямовані на зустріч таким людям, а не проти них…

«Ми втратили кінцівки, захищаючи Україну — не Ужгород, не Київ, не Львів. А всю країну. І тепер нам кажуть, що ми маємо права на пільговий проїзд у місті, бо не маємо тут прописки», — обурюються хлопці і риторично запитують: хто дав меру Ужгорода та членам виконкому право ділити ветеранів і людей з інвалідністю на своїх і чужих?

Ветерани кажуть, що з побратимами з різних областей разом стояли в окопах, разом ішли в бій і не ділили нікого залежно від місця народження. Тому таке рішення називають спробою зекономити на тих, хто заплатив надто високу ціну та створюють штучний розкол у й так напруженому суспільстві. Такі ініціативи, вважають ветерани, ведуть до того, що сьогодні «не місцевий», завтра — «не той ветеран», післязавтра — «не той українець»…

Правник: рішення виконкому суперечить низці Законів України

Про суперечливість згаданого рішення виконкому Ужгородської міськради низці Законів України розповів закарпатський правник, адвокат Олександр Пересоляк.

«У такому вигляді, як зараз, особливо з формулюванням: «За умови реєстрації місця проживання в місті Ужгороді…» згадуване вами рішення виконкому Ужгородської міської ради порушує низку таких Законів України.

Зокрема: Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»; Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні»; Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; Закон України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»; Закон України «Про охорону дитинства» та постанови Кабінету Міністрів України Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування від 17 травня 1993 р. номер 354…

Також нагадаю, що законом України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що для здійснення поїздки в автобусі у пасажира обов’язково має бути — квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду — посвідчення встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду — електронний квиток та документи для пільгового проїзду. Тобто, обмежувати людей, які мають пільгу від держави, на міському рівні неприпустимо.

Тому незгодні з цим документом громадяни, оскаржуючи його в суді, матимуть достатньо аргументів для отримання рішення суду про його скасування.

Замість P.S.

Це рішення — не просто про транспортні послуги в українському місті. Воно — про цінності. Про те, кого називаємо «своїми». І якщо сьогодні ветерана без ужгородської прописки вважають недостойним сісти в автобус безкоштовно, то завтра цій системі буде байдуже, де і за кого він проливав кров. Україна — єдина. І війна це довела. Але мер і депутати мирного Ужгорода вирішили інакше. Пільги, які їм гарантує закон, у мирному тилу перекреслюють електронним квитком із припискою «тільки для ужгородців». А місцеве керівництво поставило штамп у паспорт вище за шрами на тілі. Люди, з якими ми спілкувалися, переконані, що за це їм доведеться відповідати не лише перед законом, а й перед власною совістю. Якщо вона, звісно, ще є… повідомляє Високий Замок