Закарпаття знову опинилося у центрі ефесбешних провокацій. Вчора вночі на стіні угорської церкви у прикордонному селі Паладь-Комарівці з’явився напис: «Мадярів на ножі». А сам храм підпалили. Брутально, показово, з розрахунком на ефект. І він не забарився — вже за кілька годин прем’єр Угорщини Віктор Орбан у Facebook звинувачує Україну у «вимаганнях, примусі та спалюванні церков». Наче за сигналом, тема поширюється угорськими ЗМІ. Починається чергова хвиля звинувачень у бік Києва. Все надто знайоме. Надто схоже на попередні атаки. І надто синхронізовано…
Вуха Кремля на кордоні з Угорщиною
Ми простежили цілу низку подібних інцидентів за останні сім років. Їх об’єднує не лише почерк, а й спільний знаменник — і цей слід веде у бік Москви. Щоразу, коли між Україною та Угорщиною зростає напруга, у прикордонних регіонах раптом виникають атаки на угорські установи, провокативні написи, підпали або погрози. Кожного разу — в потрібний момент. І кожного разу — реакція Кремля не барилася.
Цього разу — на тлі гучних заяв Дональда Трампа про готовність дати Україні зброю. Кремлівські вуха знову визирнули з-за завіси диму. І ми маємо всі підстави твердити: це не випадковість, не інцидент, а чергова фаза довгострокової гібридної операції, в якій Закарпаття — поле бою, а об’єкт атаки — саме українсько-угорські відносини.
За фактом же ці відносини планомірно розвиваються. Приклдом може слугувати хоча б відкриття кілька місяців тому у селі зі схожою назвою за участі угорських високопосадовців нового КПП Велика Паладь- Нодьгодош на знак розширення і зміцнення відносин між сусідніми країнами…
Провокація в Паладь-Комарівцях: іскра, що мала стати пожежею
Вечір 16 липня 2025 року. Село Паладь-Комарівці, прикордонна місцевість Ужгородського району. Приблизно о 22:00 до поліції надходить повідомлення про загоряння церкви. На місці з’ясовується: підпалено вхідні двері храму, а на стіні — напис чорним аерозолем, що закликає до насилля проти угорців. Цей напис — не просто прояв вандалізму. Він є ретельно підібраним маркером, який має викликати реакцію. Його адресовано не місцевим — його адресовано політичним штабам у Будапешті та редакціям угорських ЗМІ. І, схоже, це добре розуміють у області Тому обіцяють якнайшвидше знайти виконавців.
Зокрема, голова Закарпатської ОВА Мирослав Білецький каже: «Правоохоронні органи вже працюють на місці. Триває розслідування, зловмисники будуть встановлені і покарані!Закликав усіх закарпатців зберігати спокій і не піддаватися на очевидні провокації. Це – чергова спроба дестабілізації ситуації у прикордонному регіоні. Ворог прагне посіяти ворожнечу, створити ілюзію міжнаціонального конфлікту та дискредитувати Україну як демократичну і багатонаціональну державу. Закарпаття було і залишається прикладом мирного співжиття людей різних національностей та віросповідань. І ми нікому не дозволимо зламати цей баланс…»
Поки ж поліція та СБУ розпочинають слідчі дії, Орбан уже виступає із заявою: мовляв, проти угорців на Закарпатті ведеться кампанія залякування. Він перелічує «вимагання», «вбивства», «спалювання церков», не згадуючи жодного розслідування, жодного вироку суду, жодного доказу. Ось його допис у Facebook дослівно: «Підпалили церкву на Закарпатті, а на стіні написали: “Угорців — на ножі”. Примусова мобілізація, вбивства, підпали церков, підбурювання, залякування. Усе це відбувається з нашими, з угорцями на Закарпатті. Ми цього не допустимо, ви можете на нас розраховувати!»
Та InformNapalm миттєво вказує на інше: за їхніми даними, на Закарпатті запущено чергову ІПСО — інформаційно-психологічну операцію, в якій беруть участь російські агенти і деякі проросійські угорські політики. Сценарій знайомий. І він не новий. Ми це вже бачили…
Рік 2018: подвійний підпал зі слідами російських замовників
У лютому 2018 року на Закарпатті відбулася серія атак на офіс Товариства угорської культури в Ужгороді. Спочатку — 4 лютого — пляшка з бензином, кинута у вікно. Через кілька тижнів — вже 27 лютого — вибуховий пристрій.
Ці атаки збіглися з приїздом українських і угорських високопосадовців та загостренням через розгляд закону «Про освіту». І знову — «випадковість»?
Уже за кілька тижнів польські правоохоронці затримають трьох громадян Польщі. Всі — члени проросійської ультраправої організації «Фаланга», яка брала участь у війні на Донбасі на боці так званих «ДНР» і «ЛНР». В Ужгороді затримують ще кількох співучасників.
На допитах вони говорять одне: діяли за вказівками німецького журналіста. Його ім’я — Мануель Оксенрайтер. Він — редактор проросійського журналу «Zuerst!», помічник депутата Бундестагу від ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» Маркуса Фронмайєра.
Саме Оксенрайтер через Telegram давав інструкції, надавав кошти, координував дії. Мета? Провести провокацію, яка виглядала б як атака українських націоналістів на угорців. І дискредитувати Україну на міжнародній арені.
2021 рік: спроба теракту — і знову ФСБ
У жовтні 2021 року СБУ офіційно повідомляє: на Закарпатті російські спецслужби готували серію терактів. Йшлося про підпал консульства, підрив автомобілів, пошкодження пам’яток історії, і навіть — замовне вбивство громадського діяча.
Організатор — уродженець Луганщини, завербований ФСБ. Місце операції — Закарпаття. Цілі — дискредитація України, створення ілюзії анархії, загострення відносин із західними партнерами.
У тому ж році InformNapalm оприлюднює схему координації: радикали з європейським громадянством, фінансування з РФ, медійне супроводження через лояльні політичні сили. У часовому просторі все відбулося традиційно на тлі дипломатичної напруги напередодні важливих переговорів.
Чому мовчить Будапешт? І кого це влаштовує?
Коли у 2023 році польський суд визнав усіх трьох виконавців теракту в Ужгороді винними й імена замовників стали відомі всій Європі, єдиний Будапешт промовчав.
Жодної заяви від лідерів закарпатських угорців. Жодного слова про ФСБ. Навіть сайт ТУКЗ обмежився перепостами з угорських медіа. Воно й зрозуміло, адже публічне визнання причетності російських спецслужб до атак на угорців в Україні автоматично підриває основну тезу угорської пропаганди — про те, що українська влада переслідує нацменшини. А разом із цим — і головні інструменти тиску на Київ, зокрема блокування перемовин щодо євроінтеграції….
Не підпалами єдиними…
Незадовго до інциденту з підпалом у Паладь-Комарівцях, Угорщина розгорнула ще одну провокацію. А вже сьогодні Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто оголосив про запровадження заборони на в’їзд до країни трьом українцям, яких Будапешт вважає відповідальними за смерть українського військового 6 липня на Закарпатті. Про це повідомляє угорське видання Telex.
Санкції стосуються:
- начальника управління персоналу штабу командування Сухопутних військ ЗСУ полковника Віталія Ткаченка;
- командувача військ Оперативного командування “Захід” бригадного генерала Володимира Шведюка;
- директора Департаменту мобілізації Міністерства оборони України полковника Романа Юзвенка.
Раніше 15 липня премʼєр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Будапешт ініціював у Брюсселі запровадження санкцій проти українських посадовців, яких вважає відповідальними за смерть закарпатця Йосипа Шебештеня — чоловіка з подвійним громадянством.
У Міноборони пояснили: Йосип Шебештень, громадянин України, був мобілізований до Збройних Сил України 14 червня 2025 року після проходження медичної комісії, яка визнала його придатним до військової служби. Він був направлений до військової частини, але 18 червня самовільно залишив її. 24 червня він звернувся до лікарні, де йому діагностували гостру реакцію на стрес і госпіталізували. 6 липня він помер від тромбоемболії легеневої артерії, без ознак тілесних ушкоджень, які могли б свідчити про насильство.
Інформація про нібито побиття Шебештеня представниками ТЦК та про його смерть внаслідок цього спростована Сухопутними військами ЗСУ. Вони підкреслили, що чоловік був мобілізований на законних підставах, оскільки має громадянство України, а його смерть настала внаслідок тромбоемболії, без ознак насильства. Також вони висловили співчуття рідним та близьким загиблого…
Замість висновків…
Вже давно не секрет, що Угорщина має стратегічного партнера — Росію. Енергетичні контракти, газопровід «Турецький потік», робота проти антиросійських санкцій — усе це вимагає обережності в словах. Тому у риториці, наприклад Орбана, підпал, вчинений за наказом з Москви ніколи не звучатиме. Бо це незручно. Це — політичний дисонанс. Відтак і винних шукають деінде… Тобто — традиційно в Україні. І в цій грі немає випадковостей, бо вона — чергова торпеда Луб’янки…
Павло Білецький, Карпатський Інститут євроатлантичних студій
пропустили 2016 рік. Коли Карпатська січ влаштувала факельну ходу по Ужгороду з гаслами мадярів на ножі. Чи це теж фсб було?