Сьогодні в Ужгороді заплановане проведення громадського обговорення щодо визначення місця для другої черги поховань полеглих під час бойових дій українських воїнів. За офіційною версією — все з метою «врахування думки громади». Та якщо придивитися до формулювань і реакцій мешканців, стає очевидним: усе це — спроба заборонити поховання героїв біля нового житлового комплексу, аби не заважати його мешканцям комфортно вигулювати собак і влаштовувати барбекю на фоні могил. Таку думку висловив екс-депутат Ужгородської міської ради Роман Богуславський.
Формально — обговорення, неформально — цинізм
Згідно з розпорядженням міського голови Ужгорода Богдана Андріїва №464 від 18.07.2025 року, метою слухань є «врахування думки громадськості щодо визначення місця для вшанування пам’яті загиблих… та суміжність території з громадською житловою забудовою». Уже ця фраза є маніпулятивною, бо кладовище Кальварія — Пагорб Слави існує не одне десятиліття, тоді як новобудова з’явилась кілька років тому.
Місто повинно питати у власників ЖК, чи можна ховати загиблих?
Як повідомив користувач Roman Boguslawski в коментарях до допису про слухання, ситуація виглядає вкрай цинічно: якийсь юрист з новобудови зібрав 70 підписів (судячи з усього — мешканців цього ЖК) і подав їх до міськради. Замість того, щоб відхилити подібну ініціативу як абсурдну, міський голова доручив розглянути її в межах громадських слухань. А сам поїхав у відрядження, делегувавши віддуватися одного з заступників.
Риторичне питання: якого біса? Чи потрібно питати у власників квартир, збудованих поруч із кладовищем, чи можна ховати там загиблих? Якщо їх турбує траурна музика, прапори чи надмогильні хрести — то, можливо, вони помилилися з районом.
Цвинтар Кальварія та Алея Слави — частина історії міста. Тут поховані видатні діячі, герої, воїни різних поколінь. Тут вічний спокій знайшли ті, хто віддав життя за Україну. І ось тепер у міськраді вирішили спитати дозволу в тих, хто вселився біля святині, чи не заважають їм поховання…
Це приблизно те саме, що прийти в храм, покласти ноги на лавку і обуритися, що свічки смердять.
Псевдопредставництво «громадськості»
Ще один нюанс — кого саме ми побачимо на слуханнях. Як зазначають користувачі соцмереж, це, ймовірно, будуть жінки та непризовні чоловіки, які не служили й не збираються. Ті, кого не торкнулась війна, окрім як у вигляді підвищених тарифів і вібрацій від вибухів в новинах.
Натомість жодна людина, яка пройшла війну або втратила там близьку людину, ніколи не скаже: «Не ховайте їх біля мене». Навпаки — це честь.
Позиція Ужгородської міської ради
Заплановані на сьогодні громадські обговорення щодо визначення місця для другої черги поховань загиблих захисників України в межах кладовища Кальварія – Пагорба Слави викликали чимало публікацій, дискусій та інтерпретацій. Тож напередодні зустрічі вважаємо за необхідне ще раз окреслити позицію Ужгородської міської ради.
8 липня 2025 року виконавчий комітет міської ради на своєму засіданні ухвалив рішення №389, яким затвердив схему поховання полеглих військовослужбовців на лівому боці алеї на Пагорбі Слави. Цим рішенням підтверджено принципову позицію міської влади щодо вшанування пам’яті захисників у гідному та символічно значущому місці.
У той же час під час попередніх громадських слухань із розгляду детального плану цієї території частина мешканців вулиці Героїв висловилася проти облаштування там місць поховань. З метою юридичного врегулювання ситуації сьогодні й проводяться громадські обговорення.
Уже цього четверга, 24 липня, проєкт рішення про затвердження містобудівної документації «Внесення змін до детального плану території, обмеженої вул. Тихою, територією кладовища Кальварія, вул.Кошицькою та Собранецькою», де враховано позицію про поховання захисників на лівому боці алеї на Пагорбі Слави, розглянуть на сесії міської ради.
Міська влада закликає до конструктивного діалогу, взаємоповаги та підтримки рішення, яке дозволить гідно вшанувати пам’ять загиблих Героїв.
Приходьте на громадські обговорення сьогодні, 22 липня, о 15:00.
Для кого ця земля?
Головне питання, яке варто поставити публічно: кому належить земля, на якій поховані наші герої? Формально — місту. По суті — народу. А отже, право на вічний спокій для загиблих не повинне вирішуватись в обхід моралі, пам’яті, честі і обов’язку перед тими, хто загинув за Україну.