Різдво для поранених українських військових, які проходять лікування та реабілітацію в ужгородських медзакладах, цього року було не лише про календарну дату. Воно стало днем тепла, домашнього затишку і щирої людської уваги — завдяки волонтерам підрозділу «Помагатори» громадської організації Рух підтримки закарпатських військових.
Саме напередодні різдвяних свят волонтерки приготували для захисників святкові страви та символічні подарунки — як нагадування, що про них пам’ятають і дбають не лише на фронті, а й у тилу.
Домашня кухня замість лікарняного меню
Щочетверга «Помагатори» відвідують поранених військових у лікарнях Ужгорода. Цей день самі волонтери називають «днем домашньої кухні». Замість стандартного лікарняного харчування захисники отримують свіжоприготовані страви — перше, друге, десерти. Загалом — до 50 порцій за раз.
Готують волонтерки вдома, об’єднуючись у невеликі групи, розподіляючи між собою обов’язки. Продукти приносять небайдужі ужгородці. А вже готові страви щочетверга відвозять до медичних закладів.
«Ми готуємо втрьох: я і дві мої сусідки. Завжди ділимося — хтось робить м’ясо, хтось гарнір. Кількість порцій залежить від того, скільки військових перебуває на лікуванні», — розповідає волонтерка Вікторія Жуйко.
Підтримка, що виходить за межі їжі
Разом із волонтерами до лікарень приходить і перукарка Марія Олійник. Вона безкоштовно стриже військових, даруючи їм не лише охайний вигляд, а й хороший настрій.
«Найменше, що я можу зробити, — підтримати їх, подарувати усмішку людям, які віддали здоров’я за наше мирне небо», — каже волонтерка.
Окрім їжі та зачісок, «Помагатори» допомагають і в інших побутових та соціальних питаннях: передають одяг, засоби гігієни, сприяють вирішенню юридичних і соціальних проблем, підтримують лікарні необхідними речами.
Тут дівчата організовують справжній тил. Вони і годують, і одягають, і просто говорять з нами. Це дуже важливо», — ділиться він.
За словами координаторки підрозділу «Помагатори» Вікторії Суліми-Шпіс, домашня їжа — це лише перший крок.
«Це місток. Ми пригощаємо — і далі починається розмова. Спілкування часто не менш важливе, ніж матеріальна допомога», — зазначає вона.
Волонтерство як жива система підтримки
Підрозділ «Помагатори» — це неформальна, але дуже злагоджена спільнота людей різного віку та професій. Сьогодні це кухарі, пекарі, перукарі, психологи, митці, медики. Їх об’єднує просте бажання — бути поруч із тими, хто пройшов через війну.
Різдвяні подарунки для поранених військових стали ще одним підтвердженням того, що підтримка не має сезонів чи вихідних. У тилу вона часто виглядає як тарілка домашнього борщу, тепла розмова або свіжа стрижка. Але саме з таких дрібниць і складається відчуття, що ти не сам.
І, можливо, саме це відчуття сьогодні лікує не гірше за ліки.