У Міжгірській громаді назріває конфлікт, який уже давно вийшов за межі дописів у соцмережах. Йдеться про відсутність асфальту та про послідовність рішень, що напряму впливають на бюджет громади і благоустрій.
Тротуари без комунікацій: краса, яка дорого обійдеться
Під час крайньої сесії Міжгірської селищної ради було озвучено: у 2026 році в Міжгір’ї планують робити тротуари, але не дороги. Формально — турбота про пішоходів. Фактично — рішення, яке суперечить елементарній логіці будівництва.
Будь-який інженер або дорожник підтвердить:спочатку виконуються підземні роботи — водопровід, каналізація, зливова система, електрика, газ. І лише після цього — бордюри, тротуари та дорожнє покриття.
У Міжгір’ї ж пропонується зворотна схема: спочатку бруківка, потім — комунікації і дорога. Наслідки очевидні: нові тротуари доведеться розбирати, вивозити і класти знову. А це — подвійні тендери, подвійні роботи і подвійні витрати з бюджету.
У громаді відкрито говорять і про інше: чому так наполегливо просувається саме бруківка, а не комплексне облаштування вулиць?
У Міжгір’ї добре відомо, що чеез родичів тамю партнерів пов’язаний із її виробництвом і продажем голова громади Василь Щур. І саме тому у людей виникає питання: чи не перетворюється “благоустрій” на бізнес-проєкт за бюджетні кошти?
Центральна вулиця Шевченка: державна дорога з місцевою відповідальністю
Окреме й ключове питання — відсутність дороги на центральній вулиці Шевченка. Голова громади публічно заявляє, що не несе відповідальності, бо це нібито державна дорога.
Однак офіційна письмова відповідь Служби автомобільних доріг говорить інше.Так, дорога Р-21 Долина – Хуст (км 73+210 – 74+660), яка проходить через смт Міжгір’я і вулицю Шевченка, має державне значення. Але далі в документі міститься принципово важлива умова: поточний ремонт неможливий до моменту, поки органи місцевого самоврядування не приведуть до ладу підземні комунікації — каналізацію, водопровід та інженерні мережі.
Іншими словами, держава готова була класти асфальт, але не має права робити це поверх аварійних мереж. Обов’язок підготувати основу — пряма відповідальність селищної ради.
Через те, що ці роботи не були виконані вчасно, ремонт не стартував. Далі — війна і секвестр фінансування. Шанс для Міжгір’я було втрачено.
Тому теза «це не наша дорога» не витримує перевірки фактами. Частина робіт з боку громади не була зроблена, і саме це зупинило державний ремонт…
А ось як убого виглядають інші вулиці громади:
Дорогу таки збудують?
Питання, які сьогодні ставлять мешканці Міжгір’я та депутат громади Ярослав Феєр, який, щоправда, наразі перебуває у США, зводяться до простого: чому громада отримує тротуари без доріг і втратила шанс на державний ремонт центральної вулиці?
Позицію та пояснення голови Міжгірської громади Василь Щур щодо цих та інших зауважень подано у відео нижче:
Наші читачі наголошують: громада має право почути відповіді — і так само має право знати, хто і через які рішення реально зірвав інфраструктурний розвиток Міжгір’я.