Нові транспортні коридори й пункти пропуску, спільні проєкти для бізнесу, туризму та аграрної галузі, а також залучення румунських регіонів до Карпатської інтеграційної ініціативи. Закарпаття зміцнює зв’язки з Румунією одразу на кількох рівнях. Про результати робочої поїздки до сусідньої країни повідомив голова Закарпатської ОВА Мирослав Білецький.
Маршрут охопив три важливі точки — повіт Біхор, Сату-Маре та прикордонний Сігету-Мармацієй. І в кожній із них ішлося не просто про добросусідство, а про конкретні можливості, які можуть поєднати Закарпаття та румунські регіони ще тісніше.
Поїздка відбулася в межах виконання доручення Президента України Володимира Зеленського щодо розширення Карпатської інтеграційної ініціативи, яке напередодні отримали голови ОВА Карпатського регіону.
Біхор: туризм, інвестиції та європейський досвід
Першою зупинкою став повіт Біхор. Тут Мирослав Білецький зустрівся з президентом Ради повіту Мірчею Меланом та представив йому Карпатську інтеграційну ініціативу. Румунська сторона зацікавилася можливістю долучитися до нового формату співпраці карпатських регіонів.
Однією з головних тем став туризм. Зокрема, говорили про поєднання велосипедних маршрутів Закарпаття та Біхора, створення спільних туристичних продуктів і розвиток відповідної інфраструктури. У перспективі такі маршрути можуть стати частиною великої мережі, яка проходитиме Карпатами територією кількох держав.
Окрему увагу закарпатська делегація звернула на досвід Біхора із залучення європейських коштів. Під час знайомства з Орадею Мирослав Білецький разом із Мірчею Меланом оглянули реалізовані у місті проєкти.
За словами президента Ради повіту, близько 80% капіталовкладень у ці та інші оновлення становлять європейські інвестиції. Саме цей досвід, наголосив очільник Закарпаття, може бути корисним області під час підготовки та реалізації власних проєктів.
Сату-Маре: від декларації — до транспортних коридорів
Наступною зупинкою став Сату-Маре, де Мирослав Білецький зустрівся з головою Повітової ради Чабою Патакі.
Головним результатом зустрічі стало підписання Декларації, якою сторони закріпили намір розвивати співпрацю в межах Карпатської інтеграційної ініціативи.
Закарпаття і Сату-Маре мають для цього хорошу основу: сусідні регіони історично тісно пов’язані, мають спільний кордон, давні людські та економічні контакти.
Серед напрямів подальшої роботи — економіка та підтримка малого і середнього бізнесу, регіональний розвиток, транспорт, туризм, екологія, освіта, культура, медицина, соціальна сфера та сільське господарство. Важлива складова — підготовка спільних проєктів, для яких можна залучати фінансування Європейського Союзу.
Але говорили і про цілком конкретні речі.
В аграрній сфері однією з точок дотику може стати вівчарство, традиційне для обох регіонів. У бізнесі — прямі контакти між підприємцями Закарпаття та Сату-Маре, спільні інвестиційні проєкти й вихід на нові ринки.
Ще масштабніші перспективи відкриває транспорт.
Сторони обговорили розвиток залізничного сполучення та можливі нові транспортні коридори. Окремо — використання аеропорту Сату-Маре у майбутніх логістичних проєктах.
Також на столі переговорів було питання нових пунктів пропуску на українсько-румунському кордоні. Для Закарпаття це можливість не тільки скоротити шлях між сусідніми регіонами, а й збільшити потоки товарів, туристів та створити додаткові можливості для прикордонних громад і бізнесу.
Сігету-Мармацієй і Солотвино: сусіди через Тису
Третя зустріч відбулася там, де близькість Закарпаття і Румунії відчувається буквально — у прикордонному Сігету-Мармацієй.
Місто через пункт пропуску межує з курортним Солотвином на Тячівщині. Тут Мирослав Білецький зустрівся з мером Сігету-Мармацієй Васіле Молдаваном та Генеральним консулом Румунії у Солотвині Флоріаном Пирву.
Ця частина Румунії особливо близька Закарпаттю історично та культурно. У Сігету-Мармацієй живуть українці, працює українська школа, а місцева громада береже давні традиції Мараморощини.
Під час зустрічі говорили про подальшу співпрацю сусідніх територій та напрямки, де безпосередня близькість Сігету-Мармацієй і Солотвина може стати перевагою для обох сторін.
Усі три зустрічі мали і спільне продовження. Представників румунських регіонів запросили у вересні на перший економічний саміт «Карпатська інтеграційна ініціатива».
Очікується, що він збере представників восьми держав, територією яких простягаються Карпати та представників бізнесу з різних країн.