“В Ужгородському замку викопали розкішні кущі лаванди, які посадив Федір Шандор і які символізують володарів замку — італійсько-французьку династію Другетів”. Таку інформацію поширило одне з інтернет-видань Закарпаття з акцентом на недбалості керівництва ужгородського замку та негативне ставлення до природи й історії.
Знищили лаванду, чи прибрали сухі кущі?
Як повідомила у коментарі журналістам Громади Закарпаття виконувачка обов’язків директора Закарпатського краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького Ольга Шумовська, мова йде про висохлі кущі лаванди, які давно втратили, як то кажуть, товарний вигляд. У підтвердження редакції надали фотографії цієї лаванди.
Натомість у публікації про лавандовий скандал у замку використано фотографії фотокора “Укрінформу” Сергія Гудака трирічної давнини, на яких — справді розкішні кущі свіжої лаванди.
На жаль, за рослинами тривалий час не велося належного догляду, тому вони перетворилися на звичайний бур’ян.
Федір Шандор пообіцяв допомогти з оновленням лавандових насаджень замку
“Рятувати вже не було що. Фахівці-садівники, з якими ми радилися перед тим, як забрати лаванду, кажуть, що стара лаванда рости гарно не буде. Навіть якщо її постригти, то, можливо, вона відновиться лише через 2 роки. Інша лаванда, яка була висаджена вздовж доріжки від статуї Геракла до Гермеса, повз яку щодня ходять тисячі туристів — взагалі не прижилась. Старої, висохлої лаванди, підпертої неестетично кілками, було лише дві клумби. Що стосується “лавандової” спадщини, знищення якої нам закидують, то ми вирішили оновити рослинний фонд новими кущами. Експерт порадила купити нову карликову лаванду. Зараз домовляємося з торговим центром, щоб купити рослини по перерахунку. Однак, через військовий стан, такі проплати швидко сьогодні не проходять, тому чекаємо. Домовилися також про те, що дизайнери нам допоможуть з естетичним оформленням. До речі, кілька з них погодився нам презентувати найближчим часом наш науковець, військовий і нині посол України в Угорщині Федір Шандор. Про це сьогодні мали з Федором Федоровичем розмову”, — прокоментувала ситуацію Ольга Шумовська.
Хто і чому розганяє “лавандову” зраду?
У продовження теми ми поцікавилися, кому вигідно розганяти таку зраду навколо музею та його керівниці. З почутого напрошується висновок, що це — Маргарита Мощак, яка робить бізнес на території замку і прямо попереджає директорку, що за будь-яку ціну займе її місце.
А й справді — інформація про ніби-то знущання над лавандою оприлюднена на сайті Ужгород.ін, що належить Маргариті Мощак.
Більше того, цей матеріал для резонансу поставлено на рекламу:
Крім того, редакція з власних джерел з’ясувала, що це – не перший випадок надуманих провокацій з боку пані Маргарити у бік Ольги Шумовської. Раніше на її прохання у замок навідувався такий собі київський блогер Міхаїл Чайкін. Він “по гарячим слідам” дослідив, що у замку у певний момент не можна було розрахуватися банківською картко (не було зв’язку з сервером і система дала збій). Хоча, вже за кілька годин після його відвідин, система запрацювала. Розслідувавши цю історію, Міхаїл звернувся до всіх інстанцій від голови ОВА до Міністерства цифрової трансформації з проханням “розібратися” з керівництвом музею…
Це при тому, що Ужгородський замок (Закарпатський краєзнавчий музей) — перша і єдина у області серед музейних і культурних закладів структура, яка запровадила автоматизовану ситему пропуску через термінал, що передбачає самооблслуговування і унеможливлює корупцію.
Приватний туалет, дегустаційний зал і ресторан на території замку
Ви запитаєте, який інтерес у Маргарити Мощак бути керівником обласного музею, що базується у замку? Так сталося, що пані Мощак отримала у спадок від колишнього свекра, котрий десятиліттями керував у замку, доводивши його до зубожіння, дегустаційний зал, туалети та ресторан, які знаходяться на території історичної споруди. І, звісно, що будучи директором, можна оформити вигідну оренду цих будівель, їх розширити та зробити ще багато цікавих речей для розширення власного бізнесу. До речі, будучи у замку, ми щауважили, що пані Маргарита облаштувала усередині історичної пам’ятки приватну експозицію під назвою “кімната тортур” або “каземати” і збирає за неї з туристів додаткову оплату. Це стає часто приводом для обурення людей, які заплатили за квиток і мусять платити двічі. Також люди жаліються на бабусю з проросійськими поглядами, мовою та висловлюваннями, яка збирає для пані Маргарити гроші при вході до цієї експозиції.
Крім того, щ власних джерел нам стало відомо, що з року-у-рік Маргарита Мощак шантажує керівництво музею тим, що забере свій туалет, закриє його або поставить там так само касира, який буде збирати кошти, якщо музей не йтиме їй на певні поступки…
Що ж до в. о. директора музею Ольги Шумовської, то помітно, що з часу їх обрання замок і музей вперше за багато років позитивно зазвучали у численних публікаціях місцевих та всеукраїнських ЗМІ. Майже одразу, після того, як вона очолила установу, тут почалося ряд позитивних змін: відкрито для відвідувачів додаткові експозиції у приміщеннях, де свекр Маргарити Мощак зберігав будматеріали та будівельне сміття, зроблено ремонт, оновлено виставкову базу, запроваджено ряд новітніх технологій. Музей ожив: тут майже щодня проводяться благодійні концерти та збори коштів на потреби ЗСУ… А головне — музей перестав бути збитковим і почав нарешті на себе заробляти. У рази більше, ніж у мирний час при попередньому керівництві. Цю інформацію дуже легко перевірити. Але її, звісно, ніколи поряд із лавандовими та іншими майбутніми “компроматами” не озвучить пані Маргарита.
[…] […]