«Ми бачимо та вражені співпрацею, яку демонструє угорський народ, допомагаючи українцям». Україна та Угорщина не вороги, російська агресія в корені змінює світ, а закарпатці, які воюють на фронті, захищають й Угорщину – про це та інше нашому виданню розповіла Любов Непоп, посол України в Будапешті, яку ми запитали й щодо її останніх заяв, що отримали значний розголос.

– Як Ви спите останнім часом?

– А як може спати людина, коли її країна перебуває під прицілами російських ракет і танків?

Коли, відкриваючи стрічку новин, бачиш повідомлення про розстріл російськими військовими української сім’ї з дитиною на вулиці твого рідного міста, по якій і ти не один раз їздив?

Коли бачиш фотографію загиблої дитини в розбомбленій лікарні для онкохворих дітей у Києві чи новину про бомбардування пологового будинку в Маріуполі з трьома загиблими і 17 пораненими?

Коли вночі отримуєш повідомлення про те, що внаслідок російської атаки на Запорізьку АЕС, яка є найбільшою атомною станцією Європи, сталося загоряння, а ти добре пам’ятаєш, що було в 1986 році, коли вибухнула Чорнобильська АЕС і особисто знав тих, хто ліквідував аварію і, на жаль, помер від отриманого опромінювання? Відверто кажучи, починаючи з 24 лютого,коли Росія почала повномасштабну війну проти України, мені увесь час хочеться прокинутися, але, на жаль, я не сплю і те, що відбувається з моєю країною, – це набагато гірше, ніж будь-який сон жахів.

– У такій напруженій ситуації, як нинішня, бути послом атакованої країни може бути важко. Як Ви оцінюєте власні результати?

– Ви абсолютно праві, що це – величезний виклик, але я горда бути громадянкою України і представляти мою країну. Коли наші оборонці не втомлюються боронити країну, а наші мирні мешканці навіть без зброї виходять проти російських танків і зупиняють їх, то ми, дипломати, також маємо зробити все, щоб мобілізувати міжнародну підтримку України. А досягнення будь-якого посла наразі вимірюються лише одним – рівнем підтримки і допомоги, яку отримує Україна від країни, в якій посол працює.

– Війна триває понад два тижні: станом на зараз які Ви бачите шанси на те, що Україна здобуде перемогу у війні?

– Я впевнена, що ми переможемо. І не лише я, а понад 90% українців теж так вважають. Знаєте, такої єдності українців я не пригадаю за весь період після відновлення нашої незалежності у 1991 році, як і не пам’ятаю такої безпрецедентної єдності та рішучості західних партнерів. Але нам потрібна подальша допомога, щоб ця перемога прийшла швидше і вимірювалося меншою кількістю втрачених життів. Сьогодні ми бачимо, що Росії не вдалася блискавична війна з захоплення України і тому вона перейшла до прямого терору і знищення мирного населення.Маріуполь перебуває в облозі, як свого часу фашисти тримали в облозі Ленінград у ході ІІ світової війни. Росіяни бомблять і розстрілюють ракетами Харків, Миколаїв і багато інших менших населених пунктів. Триває жорстока атака на Чернігів. Вщент знищені Ірпінь і Буча – міста поблизу Києва. Та і сам Київ регулярно обстрілюється російською армією. Росіяни не зупиняються ні перед чим. Вони атакували київську телевежу, яка стоїть на території Бабиного яру, де в часи ІІ світової війни нацисти вбили понад 33 тисячі євреїв. Вони захопили Чорнобильську і Запорізьку АЕС, необережне поводження з якими може призвести до ядерної катастрофи. Вони обстрілюють гуманітарні коридори, не даючи можливості вивести мирне населення з окупованих міст. В суботу у такому гуманітарному кордирі застрелили групу з семи жінок і однієї дитини. Мера Мелітополя викрали. Останніми днями активно поширюються фейкові звинувачення про те, що Україна виробляє атомну зброю, що, з урахуванням досвіду, може свідчити про те, що Росія може здійснити атомний напад на Україну. Тож, поширюючи тезу про боротьбу з українським націоналістами і радикалами, насправді саме Росія поводиться як фашистська держава і навіть бомбардування Києва почала о 4 ранку, так само, як німецькі війська у 1941 році.Однак, попри все ми не здамося. Як і угорці, українці також стають на коліна лише тричі: перед Богом, перед батьківщиною і перед коханням.Але, поряд з цим, ми також стаємо на коліна перед нашими героями, які готові пожертвувати своїм життя для захисту Батьківщини. Росія не належить до таких держав.

– Що було б переомогою для української влади?

– Як для українського керівництва, так і для українського народу перемогою буде припинення війни і виведення всіх російських солдатів з території України, відмова росії від спроб диктувати нам умови і визначати, як нам жити. Як сказав наш Президент, наша перемога буде у виживанні нашої нації, у збереженні її свободи та цінностей, за які ми боремося зараз.

– Якби припинення бойових дій чи закінчення війни означали, що Україна визнає відділення Криму чи «народних республік» на Сході України, чи погодився б Київ на це, чи це було б неприйнятною умовою для України?

– Ми не відмовимося від своєї території. Ми не хотіли і не хочемо війни. Ми готові до переговорів, більше того – постійно їх ініціюємо. Але ми не капітулюємо

– Керівництво України продовжує наполягати на якнайшвидшому вступі України до ЄС та НАТО – як Ви зараз бачите перспективи цього?

– Європейська та євроатлантична інтеграція закріплені в нашій Конституції. Ніхто в Європі не захищав європейські цінності ціною власного життя – ми це зробили у 2013 році, і робимо зараз.Як Вам відомо, з цього приводу днями відбулася історична подія – ми подали заяву на членство в ЄС, а 11 березня на позачерговому саміті ЄС лідери ЄС сказали “так” українській євроінтеграції. Хоча рішення і не було повністю таким, яким ми хотіли його бачити, оскільки Україна хотіла би отримати політичне визнання статусу кандидату вже на цій зустрічі лідерів ЄС, але воно однозначно, як сказав Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, означає революцію у питанні нашого зближення з ЄС.Зараз ми впевнені в успіху процесу вступу до ЄС. Питання лише, коли це станеться.Хочу подякувати і Угорщині, яка приєдналася до ініціативи 8 президентів країн-членів ЄС на підтримку прискореного надання Україні статусу країни-кандидата на вступ і нашої прискореної євроінтеграції. Зараз ми потрнбуємо активної підтримки Угорщини у тому, щоб цього досягти.Щодо НАТО є рішення саміту Альянсу від 2008 року про те, що ми станем членом цієї організації. На жаль, з того часу воно не було імплементоване і допоки інтеграція стане реальністю ми перебуваємо в безпековому вакуумі. Будапештський меморандум, на який ми розраховували як на безпекові гарантії, як ви бачите, теж виявився просто папірцем. Тому зараз для нас питання, як у поточній ситуації забезпечити власну безпеку, допоки не реалізується наше членство в НАТО. І над цим ми теж працюємо.

– Нещодавно Ви зробили кілька заяв, які привернули велику увагу ЗМІ в Угорщині. Багато хто й обурився ними. Ви ще притримуєтеся цього?

– По-перше, завжди необхідно будь-які заяви розглядати в контексті, в якому вони були сказані, і повністю. По-друге, а якби не було цих заяв, Ви би зараз попросили в мене інтерв’ю? Я би мала можливість розповісти і вашим читачам про війну, яку веде Росія проти України? Скажу прямо. Я завжди не просто поважала, а й захоплювалася угорцями, які протягом історії не раз демонстрували неймовірну силу духу. І це не змінилося зараз. Я вважаю, що сильні духом здатні зрозуміти біль іншого і здатні в історичні моменти ухвалювати історичні рішення. Я переконана, що угорці чи не найкраще здатні зрозуміти зараз мою країну. Ви пережили 1956 рік і знаєте, як воно, коли бачиш російські танки і чекаєш, щоб партнери прийшли на допомогу.  То хіба ви можете не підтримати сьогодні нас, коли ми просимо про таку допомогу? Жорсткі санкції, постачання зброї, закриття українського неба, передача літаків і засобів протиповітряної оборони, передача транспортних засобів, якими ми, в тому числі, зможемо евакуювати мирне населення з міст, які в облозі, захисне обладнання – це все потрібно нам, щоб зупинити російські танки і захиститися від російських бомбардувань. В цьому нам потрібна підтримка усіх партнерів. З урахуванням того, хто що може дати. Угорці були тими, хто показав, що навіть у ситуації, коли сили противника значно переважають, перемога можлива. Захисники Егерського замку під проводом капітана Іштвана Добо – це не просто про історію, це про кров героїв, що тече у ваших жилах.

Сьогодні Україна – це Егерський замок і наш Президент – це наш Іштван Добо.

Так, росія – більша, але це не значить, що вона – нездоланна! І ви, як нащадки героїв Егера, точно це знаєте. Революція 1848-49 років – це про дух свободи, незалежність і державність – про все те, що в моєму сприйнятті характеризує кожного угорця і що зараз відстоюють українці. То ж хіба ви можете нас не підтримати в цій боротьбі?Я сприймаю угорців саме такими. Коли я різко кажу, що війна вже триває і не можна залишитися від неї осторонь – це якраз про бажання, щоб вона не прийшла на угорську землю. А для цього ми разом маємо її зупинити на українській. Тому ми зараз кричимо на весь світ: ми боремося за всіх вас! Якщо ви не хочете бути втягнутими у війну, яка «не ваша війна» – допоможіть нам її спинити, щоб вона справді не стала вашою! Лише вдумайтеся в слова міністра закордонних справ росії Лаврова, який 10 березня в Туреччині на запитання журналістки заявив: «Росія не планує нападати на інші держави, бо ми і на Україну не напали». Чи є ще хтось, хто думає, що росія «не напала» на Україну? Чи є ще хтось, хто хоче, щоб росія так само «не напала» на них?

– Справді угорці «матимуть стратегічний спокій лише у могилі»?

– Окреме дякую Вам за це запитання. Ви правильно сказали, що я – посол країни, на яку напали. Я тут – щоб відстоювати українські інтереси, але водночас і сприяти розвитку українсько-угорських відносин. Я переконана, що наш спільний інтерес – зупинити війну, але не так, щоб Україна здалася і угорсько-український кордон перетворився на угорсько-російський. Те, що всі звернули увагу на фразу про стратегічний спокій у могилі, дає мені надію, що звернуть увагу і на те, чому я так сказала. Президент Зеленський також говорить про необхідність зберігати спокій у нинішніх обставинах.Спокій потрібно зберігати для того, щоб діяти виважено. Але ключове в цій фразі слово «діяти». Я не можу сприймати, коли політики або експерти «спокійно» пропонують моїй країні здатися; коли з цілковитим душевним «спокоєм» говорять про те, що ми не протримаємося, тому не варто й боротися, а нашим партнерам не варто нам допомагати, або ж коли «спокійно» дискутують про те, скільки часу залишилося до смерті країни, яка є моєю Батьківщиною. Думаю, кожен читач читав і чув такі заяви, як і я. Таке тлумачення стратегічного спокою справді веде в могилу: спочатку веде нас, а за нами і тих, хто буде наступним у черзі апетитів росії. Тому я різко і категорично виступаю проти таких заяв і переконана, що угорський прем’єр мав на увазі не це, а те саме, що і наш президент, коли говорив про спокій,а саме – виважені, обдумані дії, а не бездіяльність. Ми будемо боротися і зробимо все, щоб вистояти і перемогти. Але не спостерігайте за цим спокійно: дійте спокійно і виважено, щоб нам допомогти. Не намагайтеся нас поховати.

– Ви також задали питання, «чи мають право святкувати 15 березня ті, кому зниження комунальних витрат важливіше свободи?». Що Ви мали на увазі? Хто не симпатизує Україні, той не повинен святкувати річницю угорської революції?

– Знаєте, кожного року 15 березня посли присутні на піднятті угорського прапора з нагоди цього свята. Росія веде війну проти України з 2014 року. То ж і минулі роки, спостерігаючи за цією церемонією та слухаючи промови з цієї нагоди, я завжди відчувала – що це про цінності, про угорців і їхній дух, а також про те, що ми з угорцями близькі у своєму сприйнятті світу, у прагненні до свободи і незалежності – які ми вважаємо найвищими цінностями, і за які готові боротися.Питання протидії війні росії проти України – це не лише про Україну. Йдеться зовсім не про симпатію до нашої держави. Це – про світосприйняття і про те, що свобода є найвищою людською цінністю, яку не можна підмінити ніякими економічним дивідендами. Я переконана, що у демонстрації 15 березня угорці візьмуть участь тому, що вони поділяють ці цінності.

– Якщо вже говоримо про 15 березня: у минулому на Закарпатті угорці, які відзначали своє національне свято, зазнали чимало нападів з боку українських радикалів. Яка Ваша думка з цього приводу?

– Внесімо ясність у це питання. Практично кожен угорець знає про напади на приміщення ТУКЗ і про погрози на адресу угорських організацій та дипустанов. А скільки угорців знає про те, що злочинний напад на ТУКЗ був розкритий, а його організаторами були громадяни Польщі з ультраправої організації проросійського спрямування, члени якої брали участь у конфлікті на Донбасі на стороні контрольованих Кремлем бойовиків? А скільки знають про те, що листи з погрозами, які приписують «українським націоналістам», писалися людьми, які навіть у слові Україна робили граматичні помилки українською мовою?Україна і Угорщина – не вороги, ми ніколи ними не були і не будемо.Є лише одна країна, якій вигідно нагнітати міжетнічну ворожнечу між нашими державами. Багато хто в Угорщині повірив у міф про «українських націоналістів та радикалів». Російська пропаганда справді не мала і не послаблюється, вона може обдурити навіть найдосвідченіших і найрозумніших. Але тепер пелена повинна спадати з очей тих, хто потрапив у цю пастку. Це ж саме від «українських націоналістів» Росія нас зараз прагне «звільнити», коли бомбить лікарні, школи, житлові будинки, хлібозавод чи взуттєву фабрику. З посиланням на «українських нацистів» і утиски російськомовних в Україні Росія бомбить населені пункти із здебільшого російськомовним населенням (яке, до речі, виходить з прапорами назустріч озброєним до зубів російським «визволителям» і співає гімн України). Ви справді і зараз не хочете побачити, де правда?

– Президент Зеленський в інтерв’ю Die Zeit назвав Україну «незалежною державою багатонаціональної української нації». Тим часом в Україні все ще діє той сильно дискримінаційний закон про мову, який також надзвичайно згубно впливає на угорську меншину. Де правда?

– Мені здається, тепер більш доречним буде питання, як у нас взагалі навчатимуться діти різних національностей, коли Росія за шістнадцять днів війни вбила вже сімдесят дев’ять дітей і близько сотні поранила. Двісті вісімдесят шкіл було обстріляно, дев’ять із яких зрівняли із землею. За кожен день війни в середньому нищиться сімнадцять шкіл. Через війну сім мільйонів дітей не можуть відвідувати школу в Україні. Додайте до цього кількість українських жінок і дітей, які покинули країну як біженці. Ці цифри зростають з кожним днем.Переконана, що ми домовимося з Угорщиною з усіх спірних питань, у тому числі й з питань освіти.Ми вже були близькі до цієї домовленості в рамках створеної минулого року робочої групи з питань освіти, але втрутилася війна. І сьогодні наше головне спільне завдання – зупинити російську агресію.

– Повертаючись до війни: як Ви оцінюєте допомогу, яку надала Угорщина?

– Ми вдячні Угорщині за всю надану допомогу: підтримку ввдених ЄС санкцій, гуманітарну допомогу, готовність лікувати наших поранених і приймати хворих дітей.Ми бачимо і розчулені єдністю, яку демонструє угорський народ у питанні допомоги українцям, які були змушені втекли в Угорщину від війни. Ми бачимо й тих, хто протестує під російським посольством з вимогою, щоб росія припинила війну проти України. І ми щиро за це все дякуємо.Зрозумійте, коли я прошу ще більшу допомогу, ще більше санкцій, зброю, захисне обладнання і закриття неба над Україною – то я це роблю не тому, що вважаю, що Угорщина нічого не робить. І не через невдячність. А тому, що не можна зупинятись. Зупинитися повинна Росія, а не ми і світ, який нам допомагає!Тож я вкотре прошу і буду просити знову і знову – допоможіть нам! Це прохання адресується не лише Угорщині, однак я посол в Угорщині, тому звертаюсь до Угорщини. Нам потрібна не лише зброя, а й захисне обладнання, все, що може врятувати життя.Серед іншого, днями ми отримали від Угорщини понад 10 тисяч пакетів для крові – це те, що рятує життя. Нам потрібні транспортні засоби, автомобілі швидкої допомоги, щоб ми могли вивезти поранених з лінії вогню та евакуювати людей гуманітарними коридорами. До речі, якщо раніше йшлося лише про те, що Угорщина підтримує угорців, які проживають в Україні, то сьогодні все навпаки, адже угорці в Україні, які захищають Україну та борються з російським агресором, також захищають Угорщину від того, щоб війна не прийшла до неї. Тому, допомагаючи Україні, ви допомагаєте й рятувати їхні життя.

– Як, на вашу думку, Угорщина та Україна могли б покращити свої відносини?

Я не можу абстрагуватися від того, що всебічна агресія Росії проти України сьогодні в корні змінює світ. Переконана, що після війни ми будемо жити в зовсім іншій системі координат. Невиправдана і безпідставна війна Росії проти України спонукає нас усіх переоцінити багато речей. Українсько-угорські відносини вже змінюються. Справжній друг пізнається в біді. А з тими, з ким ти спільно подолав негаразди, ти завжди можеш вирішити всі інші питання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *