Одне з найвідоміших джерел Закарпаття, воду з якого десятиліттями безкоштовно набирали місцеві жителі та люди, які приїжджали сюди з різних районів області й інших регіонів України, опинилося в центрі конфлікту. У Великій Копані приватна компанія готується до промислового видобування та розливу підземної води, а селяни побоюються, що результатом може стати падіння рівня води або навіть зникнення джерел.
До Центру Закарпатських розслідувань звернулися жителі Великої Копані, серед яких 81-річна Катерина Свищо. Вони просять привернути увагу до ситуації та з’ясувати, чи не загрожує майбутній промисловий водозабір водним ресурсам, якими громада користується поколіннями.
Ми перевірили дані аукціону Держгеонадр, реєстраційні дані компаній, документи щодо оцінки впливу на довкілля та історію самого джерела.
І з’ясували кілька важливих деталей.
Джерело, яке зробило Велику Копаню «столицею близнюків»
Велика Копаня давно відома далеко за межами Закарпаття. Її називають українською «столицею близнюків».
Ще у 2011 році тут на приблизно 3,5 тисячі жителів нараховували понад 50 пар близнюків, а у місцевій школі серед 466 учнів навчалися одразу 15 таких пар. Село внесли до Книги рекордів України.
Місцеві поколіннями пов’язують цей феномен із водою з джерела Чоргів. Науково причинно-наслідковий зв’язок між водою і народженням близнюків не доведений, однак сама легенда перетворила джерело на своєрідну візитівку Великої Копані. Радіо Свобода ще у 2013 році розповідало про винятково велику кількість двійнят у селі та віру місцевих у особливі властивості Чоргова.
За водою сюди роками їздили не тільки жителі навколишніх сіл. У публікаціях ще 2014 року згадувалося, що біля джерела постійно зупинялися автомобілі, а воду набирали люди з різних куточків Закарпаття та України.
Тепер для місцевих питання вже не в легенді про близнюків.
Після посушливого літа 2026 року частина криниць у селі, за словами мешканців, обміліла або висохла. Староста Великої Копані Віталій Балаж розповідав, що по воду до місцевих джерел приїжджають також із Хустщини, Берегівщини та Іршавщини.
І саме в цей момент поруч готують промисловий видобуток води.
За 1,59 мільйона гривень компанія отримала право користуватися надрами
У документах Державної служби геології та надр знаходимо ділянку Великокопанська, свердловина 1-пр.
Вона розташована на західній околиці Великої Копані. Корисна копалина у документації визначена як підземні мінеральні води.
5 травня 2026 року спецдозвіл виставили на електронний аукціон. Стартова вартість становила 1 513 662,74 грн.
Переможцем стало ТОВ «ПРАЙМ Д3», яке запропонувало 1 593 662,74 грн. Другий учасник — ТОВ «ХОСТАГРО ЗАХІД» — запропонував 1 573 662,74 грн. Договір з переможцем підписали 27 травня.
Дозвіл розрахований на 10 років і передбачає не лише геологічне вивчення, а й дослідно-промислову розробку з подальшим промисловим видобуванням мінеральних підземних вод.
Тобто йдеться не просто про розвідувальну свердловину.
У перспективі це комерційний видобуток.
Водночас важливо уточнити: юридично держава не продала компанії саме джерело Чоргів і не передала воду у приватну власність. Водний кодекс прямо визначає води в Україні виключною власністю Українського народу — приватним компаніям вони можуть надаватися лише у користування. Так само закон визначає статус надр.
Саме тому слово «приватизація» у цій історії слід розуміти передусім як побоювання громади: ресурс, яким люди десятиліттями користувалися безкоштовно, планують використовувати для приватного промислового бізнесу.
Компанію створили менш ніж за рік до аукціону
Центр Закарпатських розслідувань перевірив і саме ТОВ «ПРАЙМ Д3».
Компанію з кодом ЄДРПОУ 46135523 зареєстрували 14 жовтня 2025 року — приблизно за сім місяців до аукціону.
Її статутний капітал становить 2 млн грн, а основний вид діяльності — виробництво безалкогольних напоїв, мінеральних та інших вод, розлитих у пляшки. Серед додаткових видів діяльності є також забір, очищення та постачання води.
Засновницею, директоркою і кінцевою бенефіціарною власницею зі 100-відсотковою часткою у відкритому реєстрі значиться Лілія Іванівна Козлович.
Це важлива деталь у контексті звернення селян.
Мешканці Великої Копані у листі до нашої редакції стверджують, що майданчик майбутнього виробництва пов’язаний із територією колишнього радгоспу та пташниками родини Фуриків. Вони також висловлюють припущення про участь цієї родини у водному бізнесі.
Однак підтвердження того, що представники родини Фуриків є співвласниками ТОВ «ПРАЙМ Д3», у перевірених нами відкритих реєстрах немає. Офіційним власником компанії в них зазначена Лілія Козлович.
Тому твердження про співвласність Фуриків ми не можемо подавати як встановлений факт.
Натомість знайшлася інша цікава корпоративна деталь.
Ще одна «водна» компанія з’явилася за день до повідомлення про ОВД
15 вересня 2026 року була зареєстрована ще одна компанія — ТОВ «АКВА ПРАЙМ ХОЛДИНГ».
Її власником, бенефіціаром та директором є Даніель Дем’янович Козлович.
Основний КВЕД нової фірми той самий — виробництво безалкогольних напоїв, мінеральних та інших вод у пляшках. Серед додаткових напрямків — забір, очищення і постачання води, торгівля напоями, складська та транспортна діяльність.
Більше того, «АКВА ПРАЙМ ХОЛДИНГ» зареєстрована у Виноградові на вулиці Базарній, 6. За цією ж адресою у бізнес-каталогах зазначене й ТОВ «ПРАЙМ Д3».
А Даніель Козлович — це саме та людина, яка публічно виступає представником «ПРАЙМ Д3» і коментує плани видобування води.
Є ще одна цікава дата.
«АКВА ПРАЙМ ХОЛДИНГ» зареєстрували 15 вересня.
А вже 16 вересня на офіційному сайті Виноградівської міської ради з’явилося повідомлення ТОВ «ПРАЙМ Д3» про початок процедури оцінки впливу на довкілля для видобування води Великокопанської ділянки з метою промислового розливу.
Сам по собі цей збіг не свідчить про порушення закону. Формального корпоративного зв’язку між двома юридичними особами лише на підставі спільної адреси та прізвища встановлювати не можна.
Однак для розуміння того, як формується майбутній водний бізнес у Великій Копані, ця обставина заслуговує на увагу.
Свердловина вже є, але качати воду ще не почали
За даними Суспільного, на території вже пробурили свердловину завглибшки понад 120 метрів. Наразі вона запечатана.
Представник компанії Даніель Козлович запевняє, що видобування ще не відбувається і почнеться тільки після проходження процедури оцінки впливу на довкілля.
Він також заявив, що передбачений видобуток у 30 кубів не створить загрози для сільського джерела.
Водночас у цій публічно озвученій фразі не уточнено, 30 кубометрів за який саме період — годину, добу чи інший часовий проміжок. Тому перераховувати цю цифру у щоденні або річні обсяги без повного технічного документа було б некоректно.
І саме тут проходить головна лінія конфлікту.
Компанія каже: промислова свердловина джерелу не зашкодить.
Мешканці відповідають: перш ніж починати відкачування, це має бути доведено незалежними гідрогеологічними дослідженнями.
Чого боїться Велика Копаня
У зверненні до нашої редакції мешканці пишуть, що цього року вода вже стала дефіцитом.
Їх турбує не лише Чоргів як туристична чи історична пам’ятка. Вони переконані, що місцеві джерела і підземні води є частиною єдиної системи, від якої залежать приватні криниці та соціальні об’єкти.
Під час зборів жителів села звучали побоювання щодо можливого падіння рівня води, висихання джерел і навіть геологічних наслідків. Ініціативна група просить перевірити, чи не вплине промислове відкачування на водозабезпечення школи, амбулаторії та дитячих садків.
На зборах громада ухвалила звернення з вимогою не допустити відкачування води до отримання відповідей на ці питання.
І тут принципово важливо відрізняти побоювання від встановленого факту: наразі немає оприлюдненого висновку, який доводив би, що свердловина обов’язково висушить Чоргів.
Але немає й завершеної процедури ОВД, яка мала б підтвердити протилежне.
Остаточного дозволу на промисловий видобуток ще немає
16 вересня Виноградівська міська рада офіційно оприлюднила повідомлення про плановану діяльність у справі ОВД №26619.
У документі прямо вказано мету — видобування підземних вод Великокопанської ділянки для промислового розливу.
Директор департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОВА Юрій Шпонтак пояснив, що процедура перебуває лише на першому етапі, а подані громадськістю зауваження мають розглядатися під час оцінки.
Закон про оцінку впливу на довкілля дає громадськості право подавати зауваження і пропозиції, а під час наступного етапу передбачає громадське обговорення звіту та слухання.
Тобто спецдозвіл на надра компанія вже придбала, але одного цього недостатньо, щоб просто ввімкнути насоси і розпочати промислове виробництво.
Екологічна процедура ще не завершена.
Головне питання поки залишається без відповіді
Історія Великої Копані насправді не про те, чи можна приватному бізнесу розливати воду у пляшки.
Можна — якщо це відбувається відповідно до законодавства.
Головне питання інше:
чи належить вода у 120-метровій свердловині до тієї самої гідрогеологічної системи, яка живить Чоргів, сільські криниці та інші джерела, і як постійний промисловий водозабір вплине на їхній дебіт?
Без повного гідрогеологічного дослідження відповідь «ніякого впливу не буде» так само потребує доказів, як і твердження мешканців, що після запуску виробництва вода неодмінно зникне.
Саме це й має встановити процедура ОВД.
А поки ситуація виглядає так: приватна компанія вже заплатила майже 1,6 млн грн за десятирічне право користування Великокопанською ділянкою надр, свердловина пробурена, створюється корпоративна інфраструктура для водного бізнесу, а громада, яка поколіннями безкоштовно користувалася місцевими джерелами, намагається довести, що до запуску промислового видобування держава повинна гарантувати: їхня вода нікуди не зникне.
Центр Закарпатських розслідувань продовжить стежити за справою №26619 та рішенням департаменту екології Закарпатської ОВА.