На Закарпатті завершилася судова епопея, за якою уважно стежила не лише громада селища Чинадієво, а й ширше коло правозахисників, громадських активістів і держслужбовців. Апеляційний суд залишив у силі рішення суду першої інстанції, яким визнано протиправним і таким, що підлягає скасуванню, розпорядження селищного голови Володимира Андрушка про оголошення догани Мар’яні Гелеган.

«Нарешті перемога. Рішення про притягнення мене до дисциплінарної відповідальності остаточно визнано протиправним. Це не лише моя особиста перемога — це перемога Закону і здорового глузду», — каже Мар’яна Гелеган, працівниця Чинадіївської селищної ради, яка понад рік боролася за своє право на справедливість.

Покарання за правду
Причиною дисциплінарного покарання стала активна позиція працівниці селищної ради — вона повідомила про можливі корупційні зловживання, що, за її словами, стало спусковим гачком для репресій. В результаті — накладена догана, що мала ознаки переслідування за викриття неправомірних дій.

«Чому “наказали”? Бо повідомила про корупцію та відкрила кримінальну справу», — каже Мар’яна. — «Питання до всіх, хто брав участь у цих ганебних діях — як ви змогли підписатися під цим беззаконням? Не лише з юридичної, але й з моральної точки зору це — дно».
Ця ситуація викликала чимало запитань не лише до голови громади, а й до інших посадовців, які мовчки підтримали або сприяли цьому рішенню. Тепер, після судового рішення, їхня правова позиція розбита вщент.
Один у полі — воїн
Історія Мар’яни Гелеган доводить, що навіть одна людина може протистояти системі — якщо на її боці правда, фаховий адвокат і закон. У боротьбі їй допомогла адвокатка Оксана Бухтойарова-Андрейкович, якій Мар’яна дякує за професіоналізм і відданість справі.

«Це перемога не лише моя, це сигнал усім, хто сьогодні боїться заявити про зловживання — вас можуть залякати, але якщо ви не здастеся, правда переможе. І в нашій державі ще є правосуддя», — наголосила Гелеган.
Боротьба з безглуздям і несправедливістю
У своїх постах Гелеган також цитує письменника, порівнюючи боротьбу з шахраєм і безглуздою людиною, натякаючи на те, що саме безглуздя й свавілля часто бувають найбільш небезпечними в публічному управлінні.
«Шахрай — це ще боротьба по правилах. Але що захистить вас від безглуздої людини? Вона непередбачувана. І саме це найбільше лякає», — зауважує вона.
Чому це важливо?
Це рішення — прецедент не лише для Чинадіївської громади, а й для всього регіону. Воно демонструє, що системні зловживання можуть і мають бути зупинені. Воно показує, що держава — не лише чиновники при владі, а й громадяни, які готові боротися за свої права.
