Президентські вибори в Румунії, що пройшли в умовах підвищеної політичної напруги, завершилися перемогою проєвропейського кандидата. Нікушор Дан отримав 53,6% голосів, Джордже Сіміон — 46,4%. Ці цифри не лише відображають волевиявлення виборців, але й стають важливою віхою для внутрішньої стабільності Румунії та її міжнародного позиціонування. Карпатський Інститут євроатлантичних студій дослідив, чому ця перемога є перемогою і для ЄС та України?
Головне – збереження проєвропейського й проукраїнського курсу
Румунія залишається надійним тилом для України: логістичним хабом, місцем ремонту військової техніки, навчальним центром, контролером безпеки в Чорному морі. Нікушор Дан завжди виступав за партнерські відносини. Зараз робота у цьому напрямку продовжуватиметься. Україна й Румунія зможуть завершити розпочаті спільні, у тому числій інфраструктурні проекти із Закарпаттям.
Також Румунія продовжить дозвіл на постачання зброї своєю територією. До цьоготю слід додати нові ініціативи на рівні столиць та наше румунське добі у ЄС
Перемога Дана убезпечила Румунію від дестабілізації
Відрив у понад 7% не дає Сіміону підстав для масових протестів. Він визнав поразку й закликав уникати насильства — очевидно, що навіть з усіма спробами, легітимність виборів поставити під сумнів не вдалося. Принаймні найближчим часом заворушень не буде. Хоча Сіміон уже повідомив, що програв битву, а не війну. Це означає, що він зайняв очікувальну позицію й намагатиметься дискредитувати нового президента з першої ліпшої нагоди. Для цього він має неабияку підтримку. Але це за урви, що Сіміоне не перейде червоні лінії у щалученні російських спецслужб до своїх майбутніх кампаній.
Провал кремлівських технологій
Кампанія проти Дана була однією з найбрудніших у Румунії за останні роки. Російські мережі поширювали фейки про його освіту, особисте життя, сексуальні вподобання, дітей, родичів і не лише. Але румунський електорат не повівся на ці атаки. Занадто агресивна кампанія з дискредитації дозволила румунам задуматися, що щось тут не чисто. Крім того, частина населення добре пам’ятає радянські часи, коли, фактично, правила Росія. Пам’ятають той гніт, той рівень життя і відношення до людей. Це спрацювало як запобіжник, аби не повернутися знову, хоч і не під прямий, але таки під диктат Кремля. Відтак є надія, що Дан запам’ятає, хто його цькував, а хто підтримав і зробить відповілні висновки, у тому числі й кадрові
Поразка Орбана в Румунії
Ще одна хороша новина полягає в тому, що провал Сіміоне став і поразкою проросійського угорського прем’єр-міністра Орбана.
Бо ж угорський прем’єр підтримав Сіміона, сподіваючись на голоси угорської меншини. Натомість від 75% до 90% етнічних угорців проголосували за Дана. Власна база Орбана обурена: угорський націоналіст не пробачає союзу з румунським. У результаті — мінус рейтинг для самого Орбана, особливо напередодні виборів у його країні. І це не може не радувати й дає надію на зміни в країні, яка роками блокує допомогу та європейські прагнення України.
Кремлівські енергетичні плани під загрозою
Програш Сіміона, крім вищесказаного ще й означає зрив плану з передачі контрольного пакета E.ON Romania угорській держгрупі MVM, пов’язаній із «Газпромом». Кремль планував провести цю операцію за допомогою «лояльного президента». Тепер ці наміри, схоже, зруйновані. Тобто обріано ще одну нитку, через яку РФ могла впливати на Румунію та її економіку.
Допомогли соціал-демократи
Хоча Дан — засновник партії, яка змагалася з соціал демократами, саме в протистоянні Сіміону виникла неформальна співпраця з ними. Партійні структури соціал-демократів у другому турі частково працювали на Дана — і це дало результат. Саме мобілізація їхнього електорату забезпечила необхідну явку в 60%. Хоча ще тиждень тому ходили чутки: соціал-демократи підтримають Дана в обмін на його згоду підтримати їхнього кандидата на мера Бухареста.
Від активіста до президента
У будь-якому разі соціал-демократичний виборець зіграв вирішальну роль у цьому протистоянні. Хоча напередодні другого туру 85% із них не збирались голосувати взагалі, вони таки прийшли — щоб не допустити перемоги Сіміона.
Нікушор Дан пройшов шлях від звичайного активіста до президента. Багато років був у конфлікті з владою і системою, зазнавав тиску. Але не зламався. Його прямолінійність і готовність ризикувати — риси, яких бракує багатьом лідерам у Європі. І дуже відрадно, що саме такі люди формують нову хвилю європейської політики.
Павло Білецький