Скандал навколо Ужгородського районного ТЦК та СП отримав гучне продовження. До суду вже скеровано обвинувальний акт щодо інструктора ТЦК, якого обвинувачують у катуванні військовозобов’язаного. Водночас Державне бюро розслідувань продовжує слідство щодо тимчасово виконуючого обов’язки начальника Ужгородського районного ТЦК та СП та начальника підрозділу військового обліку.
Їх підозрюють у перевищенні службових повноважень та незаконному позбавленні людей волі.Підставою для кримінального провадження стали результати моніторингового візиту Офісу Омбудсмана України.
Під час перевірки встановили, що з лютого по квітень 2026 року в приміщенні тимчасового мобілізаційного пункту Ужгородського районного ТЦК без законних підстав утримували 21 військовозобов’язаного.
Усі вони мали бути звільнені після того, як військові частини відмовилися приймати їх на службу, однак людей продовжували утримувати від однієї до 48 діб.
Крім того, монітори зафіксували факт катування одного з військовозобов’язаних. За даними слідства, інструктор ТЦК застосував до чоловіка фізичне насильство, щоб змусити його залишатися у мобілізаційному пункті. Потерпілого прикували кайданками до спортивної драбини та залишили в такому стані до ранку наступного дня.
Матеріали перевірки Офіс Омбудсмана передав до Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону. На їх підставі було відкрито кримінальне провадження, а викладені факти підтверджено та задокументовано під час досудового розслідування.
Розслідування проводили слідчі Шостого слідчого відділу ДБР під процесуальним керівництвом Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону.
Наразі обвинувальний акт щодо інструктора Ужгородського районного ТЦК та СП за ч. 1 ст. 127 Кримінального кодексу України («Катування») вже передано до суду.
Водночас триває розслідування щодо керівництва районного ТЦК.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що навіть в умовах воєнного стану мобілізаційні заходи мають здійснюватися виключно в межах Конституції та законів України, а кожне порушення прав людини повинно отримати належну правову оцінку.
Водночас відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.