У селі Драчино Свалявської громади Мукачівського району місцеві мешканці виступили проти планів створення промислового кар’єру для видобутку вапняку. Люди заявляють: замість розвитку туристично-рекреаційної зони «Свалявські джерела» громада ризикує отримати промисловий майданчик із вибухами, пилом, важкою технікою та знищенням природного потенціалу території.
Місцеві вже збирають підписи до Міністерства захисту довкілля, Державної служби геології та надр, народних депутатів та обласної влади. Причина — наміри ТОВ «Вуд-Сервіс-2022» із Неліпинської громади створити кар’єр на землях, які належать Свалявській міській раді.



Історія виглядає як класичне зіткнення двох моделей майбутнього Закарпаття. Одні бачать тут черговий промисловий об’єкт із короткостроковим економічним ефектом. Інші — територію для розвитку оздоровчого туризму, мінеральних вод, малого бізнесу та рекреації.

Найбільше занепокоєння у жителів викликає не сам факт видобутку вапняку, а місце, де його планують проводити. За словами людей, саме в цих урочищах залягають пласти мінеральних вод та формуються джерела прісної води, якою користуються місцеві мешканці. У багатьох будинках немає централізованого водопостачання, тому люди фактично залежать від природних джерел.



Місцеві побоюються, що масштабні вибухові роботи можуть змінити структуру ґрунтів та водоносних горизонтів. Для гірських територій це особливо чутливе питання. Будь-яке втручання у надра в таких місцевостях нерідко має наслідки, які проявляються не одразу, а через роки.
Крім води, під загрозою можуть опинитися ліси, флора, фауна та загальна екологічна ситуація у місцевості, яка донедавна асоціювалася радше із зеленим туризмом, ніж із гірничодобувною промисловістю.
З цього приводу колишній міський голова Сваляви Юрій Грига прямо ставить питання: що насправді вигідніше громаді?
За його словами, у кар’єрі орієнтовно працюватимуть близько 30 людей — водії, механіки, працівники дробарки, електрик, бухгалтер, спеціалісти з вибухових робіт. Натомість громада отримає постійний рух важкої техніки через село, пил, шум, вібрації та зруйновані дороги.
Інша модель — розвиток туристично-оздоровчого напряму. Один сучасний санаторій — це вже близько сотні робочих місць. А повноцінний бальнеологічний курорт здатен створити цілу екосистему бізнесу: готелі, приватні садиби, ресторани, туристичні перевезення, сфери дозвілля та обслуговування.
У цьому випадку йдеться вже не про десятки, а про сотні робочих місць і довгостроковий розвиток території.
Саме тому в Драчині все частіше звучить питання: чому громаду фактично ставлять перед вибором без відкритої дискусії?
Адже окремий блок претензій місцевих жителів стосується прозорості процесу.
Вони заявляють, що не бачили жодних широких громадських слухань, публічного обговорення чи детального пояснення можливих наслідків для людей. Також громада говорить про відсутність відкритої комунікації щодо оцінки впливу на довкілля.
У наступних матеріпюалах ми розповімо про розвиток цієї ситуації та про те, хто стоїть за ідеєю перетворити частину Драчина на ка’єр.
