Якщо ви колись подорожували Закарпаттям, то знаєте: туристичний бізнес тут є одним із магнітів для людей з України та закордон. Але, як і будь-де, за красивою картинкою іноді ховаються схеми, де закон ігнорується, а прибутки осідають у тіні. Одним із таких прикладів став готель «Берлога» у Пилипці, історію якого ми вже розповідали. Проте аналіз юридичного відділу Громади Закарпаття показує ще цікавішу картину – те, що відбувається навколо цього об’єкта — це готовий майстер-клас, як обдурити державу і вести сірий бізнес.
Земля, якої не мало бути
Що відбувається, коли житловий будинок стає готелем? Його власник отримує прибуток, але уникає сплати податків, ліцензування, перевірок. Саме так працює схема в Пилипці. Але тут є ще один важливий момент: сама земля, на якій стоїть «Берлога», за документами ніколи не передавалася у приватну власність.
Юридичний аналіз судових реєстрів підтвердив, що рішення про передачу цієї землі не ухвалювалося на сесії сільської ради. Більше того, у межах відкритого кримінального провадження тодішні посадовці надали свідчення, що документ, на підставі якого здійснено виділення землі, має всі ознаки підробки. Тобто він не виносився в сесійну залу, що є обов’язковою умовою для законного розпорядження земельними ресурсами.
Це означає, що приватна власність тут могла виникнути внаслідок маніпуляцій із документами. Враховуючи, що частина туристичних об’єктів у регіоні розташована на землях лісового фонду або заповідного призначення, питання про законність використання природних ресурсів стає ще гострішим.
Тобто, фактично йдеться про самозахоплення землі, самовільне будівництво на чужій ділянці та самовільне облаштування комунікацій: каналізації, водовідведення, тощо.
Поки залишається риторичним запитання і до природоохоронної прокуратури щодо цих дій та щодо законності походження будматеріалу (лісу), з якого збудовано готель.
Містобудівні порушення: чи можна жити у готелі, як у хаті?
«Берлога» не єдина. Подібні об’єкти зустрічаються і в інших туристичних локаціях Закарпаття, де житлові будинки «випадково» стають готелями. Формально вони не можуть приймати туристів, адже побудовані як приватні житлові об’єкти.
Це означає кілька речей: Будівля не проходила обов’язкових перевірок, які вимагаються для готелів.
У разі надзвичайної ситуації відповідальність ніхто не несе – страхові компанії не покривають збитки в таких випадках. Власник уникає сплати зборів, які мають йти у місцевий бюджет на розвиток інфраструктури.
У Європі подібні порушення жорстко караються – від штрафів до примусового знесення самовільно збудованих або неправильно оформлених об’єктів.
Окреме питання до сервісу «Букінг». Чому відомий сервіс не перевіряє легітимність таких закладів і, фактично, підтримує незаконну діяльність?
Українське законодавство теж передбачає відповідальність за самовільне будівництво та зміну функціонального призначення об’єктів (ст. 376 ЦКУ).
Податкове шахрайство: що втрачає бюджет?
Ще один важливий аспект – податки, які не сплачуються. Офіційні готелі проходять ліцензування, декларують доходи, сплачують туристичний збір. У випадку таких «тіньових» закладів цього не відбувається. Власник може ухилятися від:
Сплати ПДФО та військового збору із доходів від здачі номерів.
Туристичного збору, який у цивілізованих країнах є стандартом.
Податку на нерухомість, якщо будівля використовується не за первинним призначенням.
А тепер уявіть: десятки подібних об’єктів по всьому Закарпаттю щороку залишають бюджети громад без мільйонів гривень.
“Світло в кінці тунелю”: хто за нього заплатить?
Ще одна складова схеми – електроенергія, яку власник отримує за тарифом для населення, хоча фактично використовує для бізнесу. Закон зобов’язує підприємства платити за електроенергію за вищими тарифами, що відображає їхнє фактичне споживання. У випадку «Берлоги» все відбувається інакше: Готель використовує електроенергію, призначену для побутових споживачів, тобто дешевшу.
Це означає, що різницю в тарифах компенсує деражава або звичайні мешканці громади. Оператор електромереж має право перерахувати вартість спожитої електроенергії за комерційним тарифом та відключити постачання до моменту оформлення об’єкта як бізнесу.
За такі порушення передбачені штрафи від 17 000 грн, а у випадку значних сум – перерахунок спожитої електроенергії, що може коштувати власнику мільйони гривень.
Загалом схема з «Берлогою» сіра кругом, як то водиться: кум сват брат і заплющені очі тих, хто мав би бачити. Тож чи стануть наші публікації про сіру «Берлогу» прецедентом для подальших розслідувань та перевірок правоохоронців? Час покаже.
Разом з тим, юридичний відділ «Громади Закарпаття» продовжує досліджувати питання використання земель у регіоні. Ми неодноразово звертали увагу на те, що поки одні підприємці працюють чесно, проходять перевірки та сплачують податки, інші знаходять лазівки в законодавстві.
Чи будуть наслідки для «Берлоги» та схожих об’єктів? Це залежить не лише від законодавства, а й від готовності громади відстоювати свої права. Якщо у вас є додаткова інформація або ви стали свідком подібних схем, пишіть нам у Facebook або на пошту: info@groza-news.info. Ми продовжимо слідкувати за розвитком подій.
Таких в області десь половина, але у вас не правильний заголовок, це майстер клас як державні чиновники дозволяють обдурювати державу. Головне що всі про все знають.