Триденне службове відрядження до Румунії перетворилося для колишнього мера Рахова Віктора Медвідя на більш ніж трирічну історію з міжнародним розшуком, затриманнями у Чехії та Румунії, порушенням судової заборони, спробою отримати політичний притулок та кількома раундами боротьби проти екстрадиції.
Тепер ця історія наблизилася до фіналу. 1 вересня 2026 року Вища палата касації та юстиції Румунії — Înalta Curte de Casație și Justiție (ÎCCJ), найвища судова інстанція країни, — відхилила скаргу Медвідя як необґрунтовану. Рішення про його екстрадицію в Україну стало остаточним.
Юридичних перешкод для передачі колишнього мера українським правоохоронцям фактично не залишилося.
Відрядження на три дні, яке розтягнулося на роки
Історія почалася ще у 2023 році, коли тодішній міський голова Рахова Віктор Медвідь оформив собі триденне службове відрядження до Румунії.
Офіційною метою поїздки була робота над транскордонним проєктом у румунській комуні Бістра.
Однак після завершення відрядження міський голова до України не повернувся.
Згодом стало відомо, що українські правоохоронці розшукують Медвідя у кримінальному провадженні щодо заволодіння бюджетними коштами та підроблення документів. Окреме кримінальне провадження з’явилося і після його виїзду за межі України.
Таким чином історія, яка починалася як звичайна триденна закордонна поїздка посадовця, поступово перетворилася на міжнародну справу.
Інтерпол і затримання у Чехії
Наступний важливий етап настав у вересні 2025 року.
Медвідя оголосили в міжнародний розшук через Інтерпол, після чого його затримали на території Чехії.
Втім, за ґратами він пробув недовго. Через два дні чеський суд звільнив його з-під варти, встановивши судовий контроль.
Однією з ключових умов була заборона залишати територію Чехії до завершення процедури щодо можливої екстрадиції в Україну.
Але попри встановлене судом обмеження Медвідь залишив Чехію та опинився у Румунії.
Затримання в Араді
Увечері 18 березня 2026 року Віктора Медвідя затримала румунська поліція в місті Арад.
Під час розгляду справи колишній мер пояснював свій приїзд до Румунії сімейними обставинами.
За його версією, він залишив Чехію через хворобу сина: нібито мав відвезти дитину до лікаря та на психотерапію, після чого планував повернутися назад до Чехії.
Однак ці пояснення не стали підставою для його звільнення.
Апеляційний суд Тімішоари постановив взяти Медвідя під тимчасовий арешт для проведення процедури екстрадиції. Надалі строк арешту продовжували.
Спроба отримати політичний притулок
У квітні 2026 року захист Медвідя застосував інший юридичний механізм — колишній мер Рахова подав у Румунії заяву про надання політичного притулку.
Медвідь стверджував, що кримінальне переслідування в Україні нібито має політичне підґрунтя. Свою ситуацію він пов’язував із конфліктом навколо лісової галузі.
Також ексмер заявляв румунській стороні, що після повернення до України може не отримати справедливого судового розгляду, а через повномасштабну війну його життю начебто загрожуватиме небезпека.
Саме питання притулку на певний час фактично зупинило завершення процедури екстрадиції.
Перше рішення про екстрадицію скасували
Спочатку Апеляційний суд Тімішоари погодився на видачу Віктора Медвідя Україні.
Однак захист оскаржив це рішення у Вищій палаті касації та юстиції Румунії.
На цьому етапі Медвідь домігся проміжного успіху.
Найвищий суд країни скасував перше рішення про екстрадицію та повернув справу на новий розгляд.
Причиною стало не визнання переслідування Медвідя політичним і не відмова Україні в екстрадиції. Суд виходив із того, що спочатку румунські органи повинні остаточно вирішити питання щодо заяви Медвідя про притулок.
Тому подальша доля екстрадиції фактично залежала від результату міграційної процедури.
Румунія відмовила Медвідю у притулку
Генеральний інспекторат з питань імміграції Румунії зрештою відмовив колишньому меру Рахова у наданні статусу біженця.
Медвідь спробував оскаржити і це рішення.
Проте його аргументи не змінили результату. Відмову залишили в силі спочатку під час судового розгляду в Тімішоарі, а згодом — у Тімішському трибуналі.
Таким чином одна з головних юридичних перешкод для екстрадиції зникла.
Після завершення процедури щодо притулку справа про видачу Україні знову повернулася до суду.
Друга спроба зупинити екстрадицію
Під час повторного розгляду Апеляційний суд Тімішоари вдруге дозволив екстрадицію Віктора Медвідя в Україну.
Захист знову звернувся до найвищої судової інстанції Румунії.
Цього разу результат виявився остаточним.
1 вересня 2026 року Вища палата касації та юстиції Румунії відхилила скаргу Медвідя як необґрунтовану.
Після цього рішення можливості оскаржувати саме рішення про екстрадицію в межах цієї процедури були вичерпані.
Які гарантії дала Україна
Окреме місце у румунському провадженні займало питання безпеки Медвідя після його можливої передачі Україні.
Українська сторона надала румунським органам гарантії щодо умов кримінального переслідування та можливого тримання під вартою.
Зокрема, йшлося про те, що Медвідя не переслідуватимуть з політичних мотивів, йому повинні забезпечити право на захист та необхідну медичну допомогу.
У випадку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його мають утримувати у західній частині України, далеко від районів активних бойових дій, у закладі, обладнаному укриттям на випадок повітряних атак.
Ці гарантії були важливими з огляду на аргументи самого Медвідя про війну в Україні та можливу загрозу його безпеці.
У чому Медвідя розшукують в Україні
В Україні Віктора Медвідя розшукували у кримінальному провадженні, пов’язаному із заволодінням бюджетними коштами та підробленням документів.
Водночас сам факт розшуку та екстрадиції не означає доведеності вини: остаточну оцінку обвинуваченням має давати український суд.
Окрема кримінальна історія виникла після того, як у 2023 році Медвідь залишив Україну під виглядом службового відрядження і не повернувся після закінчення визначеного строку.
Відтоді географія справи вийшла далеко за межі Закарпаття: Україна, Чехія, Румунія, Інтерпол, міграційні органи та суди кількох інстанцій.
Фінал трирічного маршруту
У 2023 році мер Рахова виїхав на три дні до Румунії та не повернувся в Україну. У 2025 році його оголосили в міжнародний розшук і затримали у Чехії. Чеський суд відпустив його під контроль із забороною залишати країну, однак Медвідь виїхав до Румунії.
У березні 2026 року його знову затримали — цього разу в Араді. Після цього почалася багатомісячна юридична боротьба проти видачі Україні: арешт, розгляд питання екстрадиції, заява про політичний притулок, оскарження відмови у статусі біженця, скасування першого рішення про видачу, повторний розгляд і нова апеляція.
Зрештою 1 вересня 2026 року найвища судова інстанція Румунії залишила в силі рішення про видачу Віктора Медвідя Україні.
Тож триденне відрядження колишнього мера Рахова, яке розтягнулося більш ніж на три роки, наближається до завершення.
Тепер залишається дочекатися фактичної передачі Віктора Медвідя українським правоохоронцям.