Новий торговий центр Lago зростає у самому серці Ужгорода – на місці історичної забудови. Формально – це реконструкція, насправді ж – повноцінне нове будівництво, що супроводжується скандалами, протестами мешканців і цілим ланцюгом зв’язків між забудовниками та місцевими чиновниками, повідомляє журналістка Ганна Семеняк з видання Заголовок.
Усі сліди будівництва ведуть до родини Посипанків та впливових посадовців, пов’язаних із владою і будівельним бізнесом.
Як зникає зелень Галагова
Ужгородці, які мешкають на вулиці Гойди, 24, б’ють на сполох: їхній двір перетворюють на проїзд до торгового центру. На вулиці Митній, 15 зводиться нова триповерхова будівля з підземним паркінгом — ТЦ Lago. Формально це реконструкція магазину з розширенням, фактично — повноцінне будівництво з нуля.Ще кілька років тому тут був будинок чехословацьких часів, де працювала дитяча школа «Мудрик».
Нині ж мешканці втрачають зелений сквер і частину прибудинкової території — усе заради комфорту майбутніх клієнтів нового бізнес-центру.
Власниця з довіреністю і справжні господарі
За документами будівництво веде 72-річна Ольга Посипанко. Але фактично всі рішення приймає її представник — Олександр Громовий. Його ім’я виявилося ключем до розуміння, хто ж насправді керує процесами.
Олександр Громовий — ймовірно, брат Антона Громового, колишнього високопосадовця в управлінні Міндоходів у Закарпатській області, а нині керівника Управління спільною власністю Закарпатської облради.
Його раніше пов’язували з бізнес-структурами ексдепутата Івана Волошина.
До речі, за даними аналітичної системи YouControl, Антон Громовий разом із Анатолієм Посипанком (можливо, родичем Ольги Посипанко) були засновниками будівельної фірми «Антік Плюс». Крім того, Посипанко володіє компаніями, що займаються орендою, продажем і будівництвом об’єктів нерухомості. А одна з його компаній — ТОВ «А-СТОС» — має як керівницю Ярину Шестак, землевпорядницю, яка оформлювала землевпорядну документацію для ТЦ Lago.
Земельні махінації та сервітут «по-тихому»
Мешканці б’ють тривогу не тільки через втрату зелених зон, а й через юридичні хитрощі. Будівництво ведеться в охоронній зоні пам’яток архітектури. Але все «узаконено» – реконструкцію погодив Департамент культури Закарпатської ОВА.Ще більш обурливим є той факт, що частину прибудинкової території мешканців Гойди, 24 було передано в сервітут забудовникам для проїзду — без їхньої згоди. Дерева зрубали, люки планують забетонувати. Проїзд до бізнес-центру хочуть прокласти там, де досі був двір.Рішення ухвалене міською радою влітку 2024-го. Тоді ж мешканці дізналися, що гаражі, які стояли біля будинку, знесено без належних дозволів — під приводом, що це «неузаконене будівництво».
Міська рада «нічого не знала»?
За словами журналістки Ганни Семенюк, на місце конфлікту приїхали депутати: голова земельної комісії Володимир Мильо, скандальний забудовник Павло Маєрчик, якого днями засудили за незаконне будівництво, чиновник Олександр Чепкий, а також депутат і Telegram-блогер Віталій Глагола. Люди запитують: чому ті самі депутати, які голосували за передачу сервітуту, тепер удають, що не розуміють ситуації?
А тим часом забудовник стверджує: «Ми за благоустрій», – хоча реальні плани вказують на щось інше — комерціалізацію подвір’я і зменшення житлової зони мешканців.
Суд і громадський спротив
Мешканці будинку на Гойди, 24 звернулися до правоохоронців та подали до суду. Вони вимагають скасувати сервітут, зупинити забудову, повернути їм повноцінну прибудинкову територію і зберегти клаптик зелені в історичному центрі.
«Це не просто заїзд — це втручання в наш простір життя. У дворі проживає близько 180 людей. Вони мають право на спокій, дерева й повагу до закону», – каже мешканка Мар’яна Дорожко.
Lago: вивіска для бізнесу «своїх»
На фасаді майбутнього ТЦ красується назва Lago, на рекламних буклетах обіцяють «естетичне задоволення та комфорт». Але за цими словами – історія зв’язків, маніпуляцій і цинічного витіснення ужгородців з їхнього двору.
Питання до прокуратури, міської ради та ДАБІ очевидні. Чи стане ТЦ Lago черговим символом безкарності в центрі Ужгорода — вирішать суд і громадськість. Але вже зараз видно: це не просто черговий будівельний об’єкт. Це — черговатсхема.