Косово, Албанія та Закарпаття мають багато спільного: це не лише складний рельєф, туристичний потенціал, але й прагнення до енергетичної незалежності та сталого розвитку через впровадження новітніх чистих технологій у енергетиці. Спробуємо коротко оглянути як ці балканські регіони впроваджують новітні технології вітроенергетики, які виклики вони долають і які перспективи відкриваються перед ними?
Косово: маленька держава, великі амбіції
Косово – одна з наймолодших держав Європи, яка виборює свою незалежність не лише у політичному, а й в енергетичному плані. Вона, які Україна, активно рухається в Європейський Союз, і одним із головних критеріїв вступу є перехід на чисту енергію.
Маючи значний вітровий потенціал, Косово ще у 2020 році запланувало до 2030 року забезпечити 25% своїх енергетичних потреб за рахунок вітрових парків. Це дозволить поступово відмовитися від застарілих вугільних станцій, які серйозно шкодять екології цієї маленької країни, яка за площею поступається Закарпаттю на понад 1 тис квадратних кілометрів.
Нині Косово рухається згідно з підписаною Софійською декларацією про Зелений порядок денний для Західного Балкану, що передбачає повну відмову від викопного палива до 2050 року. У рамках Енергетичної стратегії на 2022-2031 роки, схваленої урядом у березні 2023 року, держава інтегрує свою енергетику у загальноєвропейський ринок, забезпечуючи безпеку постачання та доступність електроенергії.
«Енергетична стратегія передбачає динамічне зростання відновлюваних джерел енергії, головним чином у вітрових і фотоелектричних технологіях, підкріплене аукціонами з відновлюваної державної енергії та інвестиціями, а також активну участь споживачів у цьому процесі», – йдеться у документі.
Перша вітрова електростанція Косова: Bajgora
Одним з найбільших досягнень Косова у сфері відновлювальної енергетики стало будівництво вітрової електростанції Bajgora, розташованої в муніципалітеті Мітровіца, у гірському регіоні Байгора.
Ця ВЕС вже забезпечує 10% усієї електроенергії Косова, що є значним досягненням для країни. Окрім Bajgora, «вітряні млини», як їх тут називають місцеві, встановлено на масиві поблизу Шале та на пагорбі Голеш. Це — невеликі поселення з кількох тисяч чоловік, для яких вітряки стали не лише джерелом енергії, але й місцем роботи та джерелом фінансування розбудови доріг та соціальних установ.
Албанія: від гідроенергетики до вітрової революції
Попри значний потенціал, розвиток вітроенергетики в Албанії довгий час залишався на стадії планування. Країна використовувала, в основному, потенціал гідроенергетики. Однак, через пересихання річок та зміни рельєфу, довелося шукати інші чисті джерела енергії.
Відтак, уже влітку 2023 року країна провела перший аукціон на будівництво вітрових електростанцій, за результатами якого трійкою компаній було надано право на встановлення турбін загальною потужністю 222 МВт. Цей крок став важливим сигналом для інвесторів та місцевих громад про серйозність намірів уряду щодо розвитку відновлюваної енергетики.
Процес встановлення вітряків у гірських районах Албанії супроводжується численними технічними та логістичними викликами. Складний рельєф, обмежена інфраструктура та необхідність транспортування великогабаритного обладнання через вузькі гірські дороги вимагали ретельного планування та інноваційних рішень. Для доставки компонентів турбін використовували спецтехніку і навіть модифікували існуючі дороги та будували нові під’їзні шляхи. Монтаж турбін на висотах понад 1500 метрів над рівнем моря потребував висококваліфікованих спеціалістів та суворих стандартів безпеки.
Як доходи муніципалітету зросли на 15%
У північно-східному окрузі Курбін з адмінцентром центром Леже, де, як і в гірському Закарпатті, місцеві жителі спочатку висловлювали занепокоєння щодо змін у ландшафті та можливого шуму. Проте після серії громадських слухань та презентацій багато хто змінив свою думку. Фермер Арбен Ходжа, коментуючи сусідство з вітряками у місцевих ЗМІ розповідав: «Спочатку ми боялися, що ці великі машини зіпсують наші поля та відлякають туристів. Але тепер розуміємо, що це шанс для розвитку нашого регіону та покращення життя наших дітей».
Впровадження вітроенергетичних проєктів принесло значні економічні та соціальні вигоди для місцевих громад. Крім створення нових робочих місць, громади отримали додаткові надходження до місцевих бюджетів.
Так сталося у 15-тисячному місті Леже на північному заході Албанії, неподалік якого встановили вітрову електростанцію. Після цього доходи муніципалітету зросли на 15%, що дозволило відремонтувати школи, побудувати медичний центр та оновити інфраструктуру. Проект вітроенергетики в Лежі, вартістю 244 мільйони євро складатиметься з 39 турбін. “Marseglia”, що базується у Вероні, Італія.
Компанія вже працевлаштувала під час впровадження та експлуатації вітрової електростанції 350 осіб місцевого населення, ідеться в документі “Balkan Green Energy News”, повідомляє Albanian Post. Вітрову електростанцію споруджкють на хребтах двох гір, які займуть загальну площу 100 га.
Економічний та екологічний ефект
Доктор Еліза Дервіші, провідний еколог Албанського інституту охорони природи, зазначає: «Перехід на відновлювані джерела енергії є критично важливим для збереження нашої екосистеми». Вона також зауважила, що розвиток вітроенергетики вже має позитивний ефект. Зокрема — зменшення викидів CO2 на 40 000 тонн щороку завдяки ВЕС Bajgora, покращення бюджетів громад та відкриття сотень робочих місць у гірських, менш економічно привабливих регіонах цих країн.
Досвід Косова та Албанії показує, що навіть невеликі країни можуть досягти значного успіху у розвитку вітроенергетики. Закарпаття, яке лише розпочинає свій шлях у цій сфері, може скористатися досвідом Балканських країн.