Уже в березні на Закарпатті вперше після 20 років паузи запрацює новий КПП з Угорщиною. У перспективі – відкриття й реконструкція інших пунктів пропуску. Про це, серед іншого, в інтерв’ю “Укрінформу” розповів голова Закарпатської ОВА Мирослав Білецький.
ХОЧЕМО, ЩОБ ПП «ВЕЛИКА ПАЛАДЬ-НОДЬГОДОШ» ПРАЦЮВАВ ЦІЛОДОБОВО
Напевно, що до плюсів минулого року в області можемо віднести відкриття нових пунктів пропуску на кордоні – це те, про що давно і довго говорилося, але тільки минулого року нарешті зрушилося з місця. Говоримо про ПП «Лужанка – Берегшурань», яку розширили для проїзду вантажівок, та «Велика Паладь-Нодьгодош», який запустили, а запрацює він уже в цьому році. Коли у нас востаннє відкривали КПП?
– Давно, дуже давно (востаннє на закарпатській ділянці кордону відкривали КПП в Селменцях у 2005 році, нині там діє піший перехід у Словаччину, яким після перших тижнів скористалися тисячі біженців, що тікали від війни в Європу. – авт.)
Перший пункт пропуску, «Велика Паладь-Нодьгодош», офіційно вже відкритий, там облаштовується інфраструктура. Також в минулому році розширили можливості КПП «Лужанка» на виїзд порожніх фур. Коли часом читаєш коментарі, що це дуже просто робити, мені дивно, бо це потребувало узгодження двох держав на рівні кабінетів міністрів та погодження в парламентах. Щоб такий документ узгодити й затвердити, потрібно дуже багато часу, бо іноді одна кома забирає три-чотири місяці.Тільки на «Велику Паладь-Нодьгодош» пішло 14 років. Наразі це пункт перетину для легкових авто до 3,5 тонн. І це поки буде лише денний час роботи – із 8 ранку до 10 вечора. Пробуємо переконати партнерів, щоб зробити його цілодобовим.
– Коли очікувати запуску?
– У березні. Що це дасть? Це розвантажить інші пункти пропуску – скажімо, на «Лужанці» ми пустили вантажівки, очевидно, що час очікування та черги зросли. Такі малі КПП дають змогу легковим автомобілям не стояти по 6-7 годин в чергах на кордоні. Ми роззосереджуємо людей. Місцеві водії дуже добре це розуміють і для перетину обирають саме такі малі пункти перетину. Так не роблять водії із інших областей, бо вони їдуть по навігатору – на ПП «Ужгород», «Тиса» чи «Лужанка».
ВІД НАС ДО РУМУНІЇ ДОСІ ЇДУТЬ ПО ДЕРЕВ’ЯНОМУ МОСТУ МИНУЛОГО СТОЛІТТЯ
– Що із відкриттям КПП «Біла Церква-Сігету Мармацієй» – це станеться цього року?
– Румунські партнери говорять, що завершать будівництво мосту через Тису до червня. Тож за планом, швидше за все, можемо говорити про відкриття пункту перетину у серпні. Для нас тут питання в тому, що маємо рухатися дуже швидко.- Маєте на увазі будівництво дороги? Там всього кілометр чи біля того – хіба це довго побудувати?- Зараз вона на стадії розробки проєкту, цим займаємось не ми, а Служба та розвитку інфраструктури у Закарпатській області. Потрібно, щоб із нашого боку це не затягувалося, щоб не вийшло так, що румуни на своєму боці працюють, а ми ні. Ви ж розумієте, ніхто не хоче, щоб побудований міст вів у поле. Зараз виглядає так, що до червня ми не встигнемо побудувати стаціонарний пункт пропуску. Але його можна зробити, як на КПП «Велика Паладь-Нодьгодош», – із тимчасовою інфраструктурою.
– Тобто поставити МАФи?
– Так, щоб пункт пропуску з українського та румунського боку запрацював одночасно, а далі вже розбудовувати інфраструктуру.
– Що дасть запуск КПП «Біла Церква» для цієї ділянки кордону з Румунією?
– «Біла Церква» планується як повноцінний вантажний пункт пропуску. Наразі у нас є лише вантажний КПП «Дяково» та КПП «Солотвино», де перехід кордону на авто здійснюється через старий дерев’яний міст. Зараз він на ремонті, тому діє тільки як пішохідний. Всі, хто на автівках, мусять робити величенький гак на «Дяково», аби перетнути кордон.
Зараз із румунського боку новий голова повітової ради, він добре розуміє ситуацію і важливість розвитку прикордонних територій. Ми з ним продовжимо переговори про відкриття КПП «Яблунівка» – ще одного на цій ділянці кордону. Про неї говоримо, як про «Велику Паладь-Нодьгодош», уже понад 10 років, але справа не рухається. Нам треба його відкривати – це наступна точка на румунському кордоні, яка потрібна і нам, і сусідам.
ЯК ПЕРЕТВОРИТИ ПІШИЙ ПЕРЕХІД НА АВТОМОБІЛЬНИЙ
Ви повідомляли про перемовини із словацькими партнерами про розширення існуючого КПП у Малих Селменцях на проїзд авто. Що із цією ситуацією?
– Там дуже цікавий перехід. Ми мали зустріч із консулами, говорили про те, що цей піший пункт пропуску легко можна зробити проїзним для автомобілів. Прилегла інфраструктура це цілком дозволяє.
– Ну це більш ніж логічно, бо поруч – траса Київ-Чоп.
– Так, і все, що потрібно для цього зробити, – забрати МАФи: там зі словацького боку стоять вагончики, де проводять митні і прикордонні процедури.Тоді ми отримуємо нормальну дорогу для проїзду легкових авто. Це би значно розвантажило КПП «Ужгород». Найвагоміший аргумент – там узагалі непотрібно ніяких фінансових затрат.
– Наскільки ми можемо на це розраховувати?
– Це наразі ідея, яку ми внесли і яка дуже добре сприйнялася обома сторонами.
– Ага, тобто потрібно іще умовних 14 років для її втілення – якщо відштовхуватися від кейсу КПП «Велика Паладь-Нодьгодош»?
– Чотирнадцять не чотирнадцять, але так, потрібен час на її утілення. Маємо віддати належне країнам-сусідам, що нас чують. З угорцями це було надзвичайно оперативно. Я сподіваюся, що так буде і в цій ситуації.
– Ну, будьмо чесними – угорцям це дуже вигідно, адже зі збільшенням пропускної спроможності на кордонах із Україною в межах Закарпаття вони набагато більше заробляють на транзиті.
– Звичайно, наголошуємо словацьким партнерам, що вони теж мають звернути на це увагу, бо наразі більше заробляє на цьому Польща.
– Ну і щодо Польщі: у нас із поляками є кордон, але нема жодного пункту пропуску. Зате є у вигляді ідеї КПП «Лубня-Волосате», про який раз на рік згадують як про можливий до відкриття.
– Це справді складний пункт пропуску, бо це території національних парків і з нашого боку, і з польського. Тому там абсолютно не йдеться про автомобільний пункт пропуску, щоб не порушувати тишу, лише про пішохідний і, можливо, велосипедний. Також обговорювалася ідея щодо електричних автомобілів. Це перспективно, ми ж ідемо до розвитку зелених технологій. Там справді дуже красиві місця – і раптом ти не маєш бажання йти пішки чи на велосипеді, їдь електричним авто…