Поки ужгородці роками вдихали сморід зі сміттєзвалища біля Барвінка, а міська влада розповідала про складну екологічну ситуацію, за парканом полігону, схоже, працювала значно ефективніша система — перетворення відходів у готівку.

Днями директору КП «КАТП-072801» КАТП-072801 та депутату Ужгородської міської ради від “Партії твого міста” Олександру Борисенку повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем із тяжкими наслідками.

У центрі історії — міський полігон твердих побутових відходів біля села Барвінок, який давно мав би піти в історію як переповнений і вичерпаний, але натомість, за версією слідства, став майданчиком для прибуткового тіньового бізнесу міського депутата.

Слідчі вважають, що з травня 2025 року на полігон без належних договорів допустили приватну структуру ТОВ «ВТОРМА-УЖГОРОД». Її представники сортували сміття, відбирали цінну вторсировину, вантажили її та вивозили на продаж.

І мова тут не про дріб’язок. За матеріалами провадження, з полігону зникли десятки тонн ПЕТ-пляшок, понад сто двадцять тонн макулатури та тонни поліетиленової плівки.

Експерти оцінили це більш як у 663 тисячі гривень.

Окремо у матеріалах слідства зазначені перекази коштів на банківську картку директора сміттєзвалища.

Лише нещодавно, за даними правоохоронців, 20 тисяч гривень йому надійшли від Наталії Благої, ще 10 тисяч гривень та 20 тисяч гривень — від Олександра Тітки, який значиться керівником згаданого ТОВ.

Слідство вважає, що ці платежі могли бути винагородою за безперешкодний доступ до полігону та можливість заробляти на вторсировині.

У редакції також є відеозаписи розмов осіб, яких пов’язують із фірмою, що фігурує у справі. На цих записах, очевидно, згадані люди обговорюють, що їм нібито невигідно віддавати депутату Борисенку 50 відсотків прибутку.

Якщо автентичність цих матеріалів буде підтверджена слідством, то історія набуває ще більш промовистого змісту: сміттєвий полігон міг функціонувати не як комунальний об’єкт, а як точка збору приватної данини.

Фактично схема виглядала просто. Місто отримувало сморід, дим і пожежну небезпеку. Люди — екологічну проблему під боком. А хтось, за версією слідства, отримував дохід із пластикових пляшок, картону та плівки, які мали би поповнювати бюджет громади.

Особливого цинізму історії додає те, що днями на звалищі спалахнула масштабна пожежа. Полігон, який роками експлуатували на межі можливостей, вкотре показав свою аварійність.

Залишити відповідь