Після важкого поранення на фронті, ампутації ноги, майже року лікування та офіційного висновку про непридатність до військової служби закарпатський ветеран Михайло Каганець досі не може отримати наказ про звільнення. Через це він не може оформити військову пенсію, не отримав понад 450 тисяч гривень передбачених законом виплат за поранення, а також, за його словами, вже кілька місяців залишається без грошового забезпечення.
Рік боротьби за життя після поранення, але звільнення так і не відбулося
Михайло Каганець отримав тяжке поранення 23 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання на позиції «Тополя» поблизу села Лемешівка на Чернігівщині. Його побратим загинув, а сам військовий втратив ногу.
Після цього майже рік чоловік перебував на безперервному стаціонарному лікуванні. За цей час він пройшов три військово-лікарські комісії, а також Центральну ВЛК, які підтвердили непридатність до військової служби з виключенням із військового обліку. Крім того, МСЕК встановила йому довічну інвалідність ІІ групи, пов’язану із захистом України.
Попри завершення всіх необхідних процедур, наказ про звільнення досі не виданий.
Без наказу про звільнення немає ні пенсії, ні завершення служби
За словами ветерана, документи вже давно передані до військової частини, а сам він перебуває на обліку в ТЦК та СП. Однак юридично військова служба для нього не завершена.
Через це чоловік не може звернутися до Пенсійного фонду для оформлення військової пенсії.
«Якби мене звільнили одразу після завершення лікування, я вже отримував би пенсію. Але процес просто не рухається», – розповідає Михайло.
Понад 450 тисяч гривень за поранення також залишаються невиплаченими
Окрім затримки зі звільненням, ветеран стверджує, що досі не отримав додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів №168.
За його словами, йдеться про понад 450 тисяч гривень, які мали бути виплачені за період лікування після бойового поранення.
Одна помилка в документах може затягнути процес ще більше
Ситуацію ускладнила і технічна помилка в медичних документах.
У довідці форми №5 неправильно зазначили по батькові ветерана: замість «Васильович» написали «Володимирович». Хоча всі інші документи — паспорт, ідентифікаційний код та військовий квиток — містять правильні дані.
За словами Михайла, рапорт із проханням виправити помилку він подав ще у березні, однак відповіді досі не отримав.
Без виплат уже кілька місяців і ризик втратити частину пенсії
Ветеран стверджує, що кілька останніх місяців не отримує навіть мінімального грошового забезпечення, яке, за його словами, має виплачуватися до моменту офіційного звільнення.
Найбільше його турбує інше — через затягування процедури він може втратити частину майбутньої пенсії.
«Якщо до 11 серпня мене не звільнять, можу втратити кілька місяців пенсії. Закон встановлює визначені строки, і якщо їх пропустити, гроші вже не повернуться», – каже ветеран.
Він додає, що неодноразово звертався до військової частини, а також за допомогою юристів ветеранського простору надсилав офіційні звернення. Проте відповіді, за його словами, так і не отримав.
«Після фронту люди не повинні воювати з бюрократією»
Михайло переконаний, що така проблема може стосуватися не лише його.
За його словами, чимало військових після важких поранень чи ампутацій місяцями не можуть завершити оформлення документів, а згодом змушені звертатися до судів та адвокатів.
«Не хотілося б, щоб люди, які втратили здоров’я, після фронту ще воювали з бюрократією. Я не прошу нічого особливого — лише, щоб закон працював однаково для всіх», – підсумовує ветеран.