В Ужгородській міськраді підтвердили: з 1 липня безкоштовний проїзд збережено лише для місцевих пільговиків (документ)

Починаючи з 1 липня 2025 року, в Ужгороді офіційно обмежили право на безкоштовний проїзд у міському транспорті. Тепер він доступний лише тим, хто зареєстрований у межах міста. Про це йдеться у відповіді Ужгородської міської ради депутату Олександру Волосянському.

Цинічне обмеження чи хитра економія на пільговиках?

Якщо ти ветеран, пенсіонер, багатодітна мама або людина з інвалідністю, але прописаний у сусідній Баранинській, Холмківській чи іншій громаді — можеш забути про пільгу.

Ужгородська міська рада не планує компенсувати за тебе витрати перевізникам, навіть якщо держава зобов’язала це робити. Натомість усі пільги — винятково для “карткових ужгородців”, які мають муніципальну картку.

Порушення, яке не прикриє жодна бюрократія

Усі аргументи Ужгородської міськради про “бюджетну автономію” та “локальне самоврядування” — звучать як виправдання, що не мають нічого спільного з правовою природою державних пільг.

Адже Закон України чітко каже: перевізники зобов’язані возити пільговиків, а держава чи місцева влада — відшкодовувати витрати.

Стаття 41 Закону України «Про автомобільний транспорт» зобов’язує кожного пасажира, що їде за пільгою, мати при собі посвідчення, а не “прописку”. І тим паче — не “картку ужгородця”. Водночас ніде в законодавстві не сказано, що пільга діє лише в межах громади, де ти прописаний. Це суто “ноу-хау” Ужгорода.

У документі міськради за підписом заступника мера Вадима Борця чітко написано: компенсації за пільговий проїзд будуть здійснюватися лише за тих пасажирів, які мають муніципальну картку ужгородця.

А що ж інші пільговики? Їхнє перевезення не компенсується. Отже, якщо водій впустить у салон людину з посвідченням учасника бойових дій з Коритнян — він зробить це безоплатно і… безгрошово. Перевізник сам має вирішити: допомогти чи виставити.

Збої в системі чи чергове прикриття свавілля

Тим часом технічні перевірки виявили, що валідатори — тобто системи обліку поїздок — не працюють у багатьох автобусах:

Так, до прикладу, у ТзОВ «Паннонія Авто-центр», АТП 12107, «Транс-Уж Х» — в низці транспортних засобів просто не увімкнено необхідні додатки, які фіксують пільговиків.

У деяких випадках не запущено ні стаціонарний, ні водійський валідатор.Тобто навіть ужгородці з “правильною” карткою можуть просто “зникнути” зі статистики, а перевізники не отримають компенсації.

Муніципальна карта vs Конституція

Якщо узагальнити все вище сказане, то виходить, що замість забезпечення законного права на пільги, Ужгородська міськрада створила паралельну реальність: у ній держава гарантує пільгу, але отримати її ти можеш лише з карткою, яку видає місцева влада за окремими правилами.

Можна уявити: у бабусі з села поруч розбита нога, в руках — посвідчення інваліда І групи, а водій каже: “Нема картки? То плати”. Це — не просто правовий сюрреалізм, це — публічне відсторонення влади від соціального обов’язку, прикрите красивими словами про “перемовини з громадами”.

Закликаємо перевізників, юристів і самих пільговиків не мовчати. Закон — один для всіх. І ні в якому законі немає фрази: “пільга діє тільки за пропискою”. Якщо ви стикнулися з подібними ситуаціями — пишіть нам у коментарях до цієї публікації, на емейл: info@groza-news.info, Telegram: https://t.me/GroZanewsа бо нашу сторінку у Facebook: https://www.facebook.com/share/1CJrvMg4hA/?mibextid=qi2Omg