Сьогодні Служба безпеки України заявила про викриття агентурної мережі, яка діяла на території Закарпаття в інтересах угорської військової розвідки.
Кадровий спецслужбіст
За даними слідства, координацію діяльності шпигунів здійснював кадровий співробітник спецслужб Угорщини — Золтан Андре.
Його роль у цій справі виходить далеко за межі окремих епізодів, адже йдеться про системну роботу зі створення мережі інформаторів у прикордонному регіоні.
Затримання агентів
Часткове розкриття мережі стартувало ще рік тому, навесні 2025 року. Тоді СБУ затримала двох осіб, які входили до складу цієї агентурної структури. За інформацією правоохоронців, вони збирали дані, що становлять державну таємницю або мають стратегічне значення. Йдеться насамперед про відомості щодо військової захищеності регіону, розташування об’єктів оборонного значення, а також про аналіз суспільно-політичних настроїв серед населення Закарпаття.
Окрему увагу агенти приділяли вивченню реакції місцевих жителів у разі гіпотетичного введення угорських військ на територію регіону. Такий напрям збору інформації свідчить про те, що діяльність мережі мала не лише розвідувальний, але й потенційно підготовчий характер до сценаріїв дестабілізації.
Фігура координатора
Слідство встановило, що керівником агентурної мережі був Золтан Андре — представник угорської військової розвідки. Саме він організовував зустрічі з агентами, координував їхню діяльність та визначав пріоритети збору інформації.
Відомо, що Андре проводив особисті зустрічі зі своїми інформаторами на території Угорщини. Такий формат комунікації дозволяв мінімізувати ризики викриття і забезпечував контроль над агентурою.
Вербування агентів: багаторічна стратегія
Особливу увагу привертає той факт, що робота з вербування агентів велася не спонтанно, а системно і протягом тривалого часу. Один із ключових фігурантів — колишній військовий із Берегівського району — був завербований ще у 2021 році. Після цього його перевели у так званий «режим очікування». І лише у вересні 2024 року цей агент був «активований» і отримав конкретні завдання зі збору інформації. Такий підхід свідчить про довгострокове планування операцій та використання класичних методів розвідки, коли агент роками залишається «сплячим» до моменту, коли його діяльність стає актуальною.
Ще однією фігуранткою справи стала колишня військовослужбовиця Збройних сил України, яку також залучили до співпраці. Це вказує на намагання отримати доступ до внутрішньої інформації через осіб із військовим досвідом.
Використання дипломатичних каналів
За даними СБУ, одним із ключових інструментів вербування стали угорські дипломатичні установи на території Закарпаття. Саме через них місцеві жителі подавали анкети для отримання угорського громадянства, залишаючи значні обсяги персональних даних.
Ця інформація, як встановило слідство, могла використовуватися для відбору потенційних кандидатів на вербування. Таким чином, офіційні процедури фактично ставали джерелом формування бази для розвідувальної роботи.
Мотиви співпраці: гроші і пільги
Для залучення агентів іноземна спецслужба використовувала як матеріальні, так і соціальні стимули. Йдеться про грошову винагороду, а також обіцянки різних пільг від Угорщини.Такий підхід є типовим для розвідувальних структур, однак у випадку Закарпаття він набуває особливої чутливості через історичні, етнічні та соціальні особливості регіону.
Викриття цієї мережі демонструє, що Закарпаття залишається зоною підвищеної уваги іноземних спецслужб. Географічне розташування, наявність національних меншин і близькість до кордонів ЄС роблять регіон стратегічно важливим.
Водночас ця справа піднімає ширше питання безпеки — не лише військової, але й інформаційної та соціальної. Використання громадянських процесів, таких як отримання подвійного громадянства, у розвідувальних цілях створює додаткові виклики для держави.
Ситуація свідчить про необхідність посилення контролю за подібними каналами впливу та підвищення рівня обізнаності громадян щодо ризиків співпраці з іноземними спецслужбами.