У рамках серії регіональних конференцій «Безбар’єрна Україна» у Закарпатті також відбулася широка дискусія про створення безбар’єрного простору та безбар’єрного середовища.
У рамках конференції презентували унікальне видання у друкованому та електронному вигляді Довідник Безбар’єрності, який був розроблений міжнародними та українськими експертами за підтримки Першої Леді України Олени Зеленської. Також гостям представили Альбом безбар’єрних рішень – практичний посібник, який рекомендує та на прикладах ілюструє, як міське середовище може бути дружнім до різних користувачів. Цей довідник, є інтелектуальним продуктом із відкритим кодом, який усім можна використовувати у будь який зручний час. На зрозумілих визначеннях та простих прикладах у електронному довіднику, пояснюється суть і важливість безбар’єрної концепції для нашого суспільства та про правильну безбар’єрну комунікацію з різними людьми.
— Важливо, щоб поступово базові поняття самої філософії безбар’єрності стали зрозумілими й видимими. Стереотипи – це усталені шаблони мислення або так звані кліше, які через шаблонне мислення провокують і шаблонне ставлення. Нині, як ніколи раніше, очевидно, що нам усім, незалежно від віку, статі, стану здоров’я, соціальної ролі потрібні рівні можливості та безбар’єрний простір й безбар’єрне середовище. Разом із усіма учасниками конференції, ми говорили про безбар’єрність – як нову суспільну норму та особистий досвід кожного й кожної. Я вважаю, що в усіх нових стратегіях у центрі уваги має бути людина, — наголосила модераторка конференції, депатутка Закарпатської обласної ради Наталія Штефуца. — Хтось вважає, що бар’єри його не стосуються, а лише окремих груп: людей з інвалідністю, старших людей та інших маломобільних груп населення. Але ж насправді це не так, кожна людина може зіткнутися із бар’єрами. Наприклад, з’являється дитина, а разом із нею – дитячий візочок, проблеми зі здоров’ям, пенсійний вік, складні життєві обставини, травма, поранення на фронті – і ви вже за бар’єрами.
Окрім фізичних, просторових барʼєрів, існують також інформаційні, цифрові, суспільні, громадянські, освітні та економічні. Вони ускладнюють доступ до інформації, цифрових послуг, обмежують доступ до суспільно-політичного та культурного життя. Барʼєри провокують відсутність сприятливого середовища для фізичного розвитку та самореалізації, доступу до освіти, а також умов та можливостей для працевлаштування. Рішення цих проблемних питань закладені в окремі напрями створення безбарʼєрного середовища. Ми усі різні, але кожному і кожній з нас має бути однаково зручно. Саме тому, попри повномасштабну війну в Україні триває реалізація Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року.
Про готовність створювати середовище, у якому буде комфортно усім запевнив і Віктор Микита – голова Закарпатської ОВА. Голова військової адміністрації підписав відповідну декларацію, що підтримує прагнення зробити видимими проблеми мільйонів громадян, які стикаються із ними щодня, та максимально залучити місцеві ресурси до їх вирішення.
