Ідеться про так звану “Хрущовську дачу” у мальовничій місцині бля села Кам’яниця Ужгородського району, на якій свого часу відпочивали партсекретарі і де КДБ насильно утримувало політичне керівництво Чехословацької Республіки.
Печерський районний суд м. Київ 13 березня 2024 року продовжив ще на два місяці запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному у державній зраді (ст. 111 Кримінального кодексу України передбачає до 15 років в’язниці) народному депутату від забороненої партії ОПЗЖ, політичному соратнику кума путіна Віктора Медведчука – уродженцеві Закарпаття Нестору Шуфричу.
15 вересня минулого року Служба безпеки України вперше провела обшук у будинку Н.Шуфрича після чого він був затриманий та ув’язнений. СБУ заявила, що спільно з Державним бюро розслідувань та Офісом генпрокурора зібрали «аргументовану доказову базу про антиукраїнську діяльність Нестора Шуфрича». За даними слідства, Н.Шуфрич тісно співпрацював і виконував завдання колишнього заступника секретаря РНБО Володимира Сівковича, якого слідство вважає агентом ФСБ.
Нагадаємо, що на самому початку широкомасштабного вторгнення росіян в Україну 4 березня 2022 року Н.Шуфрича затримала Територіальна оборона Києва у той момент, як він робив селфі на одному з блокпостів, коли окупанти намагалися зайти в українську столицю.
Звинувачення і стаття, які інкримінує слідство проросійському нардепу України Нестору Шуфричу, котрий упродовж десятиліть активно просував у парламенті та інформаційному просторі України наративи кремлівської пропаганди, був чи не найзапеклішим противником вступу України в НАТО – є надзвичайно серйозними.
Та не менш серйозними і масштабнішими є комерційні афери Н. Шуфрича у результаті яких він заволодів національним майном на мільйонів доларів.
Одним із таких об’єктів, який у роки правління Кучми-Януковича на початку 2000-их перейшов у власність родини Н.Шуфрича, є відпочинковий комплекс розташований усього за десяток кілометрів від Ужгорода і за 3 км від села Кам’яниця у живописній, затишній і відлюдній місцині Карпат. Цей унікальний об’єкт був зведений у 50-і роки минулого століття для релаксу вищого партійного керівництва області, який кілька поколінь закарпатців називають «хрущовська дача» . Заради справедливості слід сказати, що колишній радянський лідер Микита Хрущов, попри те, що кілька разів за свою каденцію відвідував Закарпаття, на цій дачі жодного разу так і не бував.
Має цей об’єкт і сумну славу – у серпні 1968 року упродовж кількох днів на цій «дачі» радянські спецслужби утримували викрадене з Праги вище керівництво ЧССР на чолі з Александром Дубчеком. Комфортна двоповерхова будівля в урочищі «Сирий потік» складалася з кількох спальних кімнат, просторою гостинною та залом для гри у більярд. Поруч – критий плавальний басейн, наповнений кришталево чистою водою з гірського потічка, кухнею і лазнею. На добре доглянутій території з розарієм знаходився і каскад ставків з фореллю, мангалом, альтанками та тенісним кортом.
За 2-3 кілометри вище цього об’єкта знаходиться тільки прикордонна застава на українсько-словацькому кордоні. Ця захована подалі від людського ока зручна будівля вірою і правдою прослужила закарпатській номенклатурі до вересня 1991 року.
Після почалася вакханалія зі спробами чиновників різних калібрів «прихопити» її. Кажуть, що «хрущовську дачу» у 90-і роки минулого століття керівництво області пропонували зробити відпочинковою резиденцією тодішнього президента Л.Кучми, але він обрав собі для цього інше місце – Синьогори в Івано-Франківській області.
А Н.Шуфричу це місце сподобалося! Кажуть, що за часи прем’єра В.Януковича він приватизував на ім’я своєї матері в урочищі «Сирий потік» кілька сотень гектарів лісового масиву разом з комплексом будівель та розпочав масштабну реконструкцію об’єкта. Найперше – звели високий кам’яний паркан, а потім добудували третій поверх на основній будівлі. Зазнали значних змін й господарські споруди.
До новосілля готувалися ще у 2004 році, але цьому завадив перший Майдан. Новосілля відклали, аби не дратувати місцевий люд та «помаранчеву» владу. Тим паче, що у лютому 2005 року на цей об’єкт особисто навідався щойно призначений очільник МВС Ю.Луценко.
А потім особисті життєві пріоритети Нестора Івановича змінилися і відреставрований об’єкт на десятиліття залишився бовваніти в горах пусткою, доступ до якої сьогодні мають тільки наняті формальним власником охоронці та сторожові собаки…
А шкода, бо така унікальна споруда сьогодні мала б бути не власністю родини промосковського нардепа, а слугувати ефективною реабілітаційною установою для зранених на війні з ідейними братами Шуфрича бійців ЗСУ, чи осиротілим діткам з окупованих ворогом українських територій.
Чому ж цього не зроблено дотепер? І чому Національне Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) досі непомічає цей актив?
Мабуть тому, що у владних кабінетах різного рівня залишилося чимало перефарбованих із біло-голубого у зелений колір чиновників, які пуповиною зв’язані із залишками угрупування президента-втікача. І вони, вочевидь, вправно стережуть бізнесові інтереси оточення нардепа-зрадника.
Однак, громада Закарпаття має надію, що окрім згаданих чиновників у тих же кабінетах залишилися люди, яким до снаги ініціювати конфіскацію цього майнового активу депутата-зрадника на користь держави.