Слідом за Ужгородом, де у центрі найбільш забудованого бетонно-асфальтного Нового Району на місці обіцяного Льодової Арени почали зводити житловий комплекс, аналогічна схема повторилася у Мукачеві. Тут замість амфітеатрута Льодового палаці теж постане новий ЖК…
Загалом, за останні 15 років в Ужгороді та Мукачеві громадам неодноразово обіцяли будівництво льодових арен — сучасних спортивних об’єктів, які мали стати окрасою міст і простором для розвитку молоді. У підсумку ж — одні втратили амфітеатр, інші повірили у «королівський подарунок» у вигляді катка, а на місці обіцяних об’єктів вже зводяться житлові комплекси. У цій статті — детальний розбір, як соціальні обіцянки стали ширмою для тихої приватизації найцінніших ділянок у центрі міст.
Від катка до квартир: схема, яку вже ніхто й не маскує
Ужгород щойно прокинувся після «льодового шоку»: обіцяний громаді Льодовий палац у спальному районі Нового Ужгорода раптово «перетворився» на елітний житловий комплекс. Земля, призначена для спортивного об’єкта, виявилась у приватних руках. Вартість оборудки — три мільйони доларів, забудовник — ТОВ «Профіт Лідер». А сам проєкт — чергова класика жанру: спершу обіцянки катка, потім — багатоповерхівка, паркінг і красиві вивіски «громадського призначення».
Все починалося з красиво поданих ініціатив: обіцянка звести спортивний об’єкт, благородні наміри, громадські слухання з гаслами про “здорову молодь” і “європейські стандарти”.
Під це діло земля виділяється під каток, дитсадок або парк. Проходить кілька років — і раптом з’являється інший інвестор, інший концепт, інше ТОВ. Про льодовий палац згадують хіба в архівах. А на місці обіцяного громаді простору для спорту й дозвілля — зводять черговий ЖК.
Мукачево: амфітеатр знищено, палац не збудовано, квартири ростуть
2008 рік. Закарпатська ОДА урочисто анонсує будівництво Льодового палацу в Мукачеві. Локація — просто цукерка: центр міста, поруч набережна і центральний парк. Конкретніше — територія літнього амфітеатру, що багато років був культурною перлиною міста.
Згідно з публікацією Mukachevo.net, яку знайшов адмінвстратор групи Мукачево SOS Вололимир Горішняк, проєкт мав бути частиною державної програми, місцева влада погодилася виділити землю безкоштовно й навіть частково фінансувати будівництво. Здавалось, ось-ось — і буде сучасний спортивний центр.
Минуло 17 років. Палацу — немає. Амфітеатру — немає. А от елітний житловий комплекс вже росте, поки мешканці навіть не встигли усвідомити, що їх знову «обвели навколо пальця». І так, ділянка вже давно у приватній власності. Класика.
Парк у Росвигові, який виріс у монстра
Історія з амфітеатром не єдина. Ще один приклад — це «казковий» парк у мікрорайоні Росвигово. Містянам обіцяли зелену оазу з алеями, дитячими майданчиками й місцями для відпочинку. Пройшли роки — і на місці обіцяного парку з’явився не просто магазин, а справжній гігант із бетону. Більшість мукачівців вже навіть не згадують, що обіцяли парк, бо до цього “локшинного ланчу” вже встигли звикнути.
Сценарій один — локації різні
І в Мукачеві, і в Ужгороді реалізується той самий сценарій. Змінюються лише адреси й назви ТОВок. Але суть незмінна: за фіговим листком громадської потреби ховається приватний інтерес. Катки ніколи не з’являються, як і обіцяні дитсадки чи парки. Натомість з’являється чергова забудова з риторикою «місто має розвиватися».
Народні ковзани й муніципальні “лідери”
В Ужгороді, поки батьки купували дітям ковзани, а міськрада обіцяла безкоштовні заняття для школярів, у кабінетах переписували проєкти, а землю «тихо» передали близьким до мера структурам. Тепер тут будує житло ТОВ «Профіт Лідер», підрядник — «Трансбудінвест», проєкт — «з громадськими прибудовами», а головне — з багатьма поверхами і мільйонними прибутками.
Холодний душ для громад: що далі?
Історії з льодовими аренами в Ужгороді й Мукачеві — це не лише приклад класичних земельних схем, а ще й урок для всіх громад Закарпаття. Бо за гарною обгорткою «соціального об’єкта» часто ховається банальна мета: віджати ділянку, звести житло, «відкатати» і забути. Тому треба мати пильність і иверезо мислити, коли вам будуть розказувати чергову байку про таку потрібну землю під соціальні об’єкти…